( )
как называется произведение н.в. гоголя в котором он рассказывал о последнем дне перед великим праздником учить нас колдовать устраивать встречу с чёртом

"Ночь перед Рождеством"

"Ночь перед Рождеством"

У російській літературі яскравим представником символізму вважають Олександра Блока, поета, драматурга, публіциста. Ця людина, як стверджують критики, позначила чітку межу між класичною
та модерністичною лірикою. Слід зауважити, що багато хто з митців писав у дусі символістичних тенденцій, однак О. Блок зумів посісти особливе місце серед побратимів по перу, оскільки його поезії є особливими, несхожими на твори інших модерністів.
Однією з найпомітніших рис віршів російського поета є оспівування Вічної Жіночності, Прекрасної Дами, яка приходить нізвідки і йде в нікуди.
Як правило, це загадковий, містичний образ, який мучить і хвилює душу ліричного героя. Виразно це видно у поезії "Про доблесті, про подвиги, про славу...", де згадується кохана, що колись його покинула:
Я кликав — тільки ти не озирнулась.
Я сльози лив — ти ж очі відвела.
Ти в синій плащ журливо загорнулась,
У вогку ніч із дому геть пішла...
Автор описує муки протягом усього життя, яке сповнене спогадів і гірких згадок про минуле. Та ось — розчарування, мертвий спокій, викликаний тим, що гіркота надто довго жила в душі:
Не мрію вже про ніжність і про славу,
Минуло все, і молодість пройшла!
Твоє лице в його й оправі
Я сам прийняв з письмового стола.
У цій та багатьох інших поезіях розкрита також властива Олександрові Блоку тема двобою із життям, ставлення до нього як до чогось ворожого й водночас дорогого. У наведеному вірші поет бореться із гірко-солодкими спогадами, які нав'язало йому трагічне існування без близької людини, і на чию користь вона, ця боротьба з буттям, — невідомо.