Мету реформи П.Столипіна, зміст реформи та її
наслідки ?

Відповідь:

Мета реформи: Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і товарності селянських господарств. Зміцнення соціальної опори самодержавства на селі (через збільшення заможних селян). Вирішення проблеми аграрного перенаселення.

Суть реформи: Скасування власності сільських общин на землю. Дозвіл селянам отримувати землю (виділяла община) у приватну власність (хутір, відруб).

Угіддя (ліс, сіножаті) залишались у спільному володінні общини.

Заохочувалося переселення селян у малозаселені райони Північного Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу.

Запровадження кредитної до селянам через відповідний банк (Селянський земельний банк).

Значення(наслідки)реформи: Реформа відкрила шлях до приватного селянського землеволодіння. Привела до розвитку товарно-грошових відносин в сільському господарстві і перетворенню України на житницю Європи. Сприяла розвитку особистої ініціативи та конкуренції. Підвищилась врожайність у селянських господарствах у 1912 р. на 20%. Зріс середньорічний збір зернових з 775 млн. пудів до 1070 млн. пудів.

Українська пшениця становила понад 40% загальноросійського експорту. Завдяки концентрації земельної власності в руках заможних селян, стали широко використовуватися у великих господарствах машини, сільськогосподарська техніка, добрива. Прискорила процес переходу українського села на індустріальну основу.

к xviii веку россия превратилась в обширное многонациональное феодально-абсолютистское государство.усиленно развивалось мануфактурное производство и особенно металлургическая промышленность. международное значение страны значительно возросло и укрепилось. но несмотря на значительные сдвиги, страна продолжала отставать от западноевропейских государств.в интересах роста производительных сил и укрепления обороноспособности страны дворянское правительство петра i осуществило различные реформы в области культуры, науки и техники. эти реформы прежде всего способствовали возвышению дворянства. в армии, флоте и государственном аппарате все командные посты были закреплены за дворянами. много было сделано и для усиления сословия купцов. для развития педагогики и школы большое значение имели такие просветительные реформы, как введение гражданского алфавита и возникновение периодической прессы, в частности издание первой газеты «ведомости», выпуск светской оригинальной и переводной , учреждение академии наук. крупнейшим событием культурной жизни россии было открытие первых светских государственных школ. школа и навигационных наук была открыта в москве в 1701 году. это было первое реальное училище в европе. другое, открытое в 1708 году в галле (германия) реальное учебное заведение, называвшееся «, механическое и реальное училище», было частным, имело мало учеников (12 человек) и просуществовало всего несколько лет. московская школа, функционировавшая в течение первой половины xviii века, была государственной, в ней обучалось ежегодно не менее 200, а иногда до 500 учащихся. в учебный план школы входили (арифметика, , , тригонометрия), астрономия, сведения и специальные науки: геодезия, мореплавание и другие светские науки. являясь профессионально-техническим учебным заведением широкого профиля, школа выпускала специалистов разных профессий.