Підсумкова робота за ІІ семестр
З історії України 9 клас

І.
1. «Зоря Галицька» - це
«Русалка Дністровая» - це
2. Народовці – це
Москвофіли – це
Громадівці – це
Народники - це

ІІ
1..Дайте визначення вислову «збройне повстання».
2. Що ви знаєте про «Руську трійцю»?
3. Назвіть по 2 відомих українських діячів культури
з образотворчого мистецтва, літератури, музики, архітектури,
скульптури та ін..
ІІІ.
1. Яким був вплив реформ Марії-Терези та Йосифа
ІІ на економічне життя західноукраїнських земель?
2. Назвіть особливості революції 1848 р. на Буковині
та Закарпатті.
3. Яку роль відіграв у громадсько-політичному русі на
українських землях ХІХ ст.. «Валуєвський циркуляр» та
«Емський указ»?
IV.
1. Чи можна вважати, що Головна руська Рада очолила
політичний і культурно-освітній рух в Галичині в роки
революції 1848-1849 рр?
2. Схарактеризуйте історичний портрет Івана Вагілевича.

1 Зоря Галицька (ориг. Зоря Галицкая, Зоря Галицка) — перша газета українською народною мовою. Виходила з травня 1848 року до 9 квітня 1857 року у Львові

Руса́лка Дністрова́я» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Надрукована азбукою «гражданка», фонетичним правописом ародо́вці,

2 Набо українофі́ли — суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, західноукраїнських українофілів, що виникла в 1860-х в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина та Закарпатті. Ідеологічно народовці були опонентами галицьких русофілів.

Москвофільство[a] — русофільська течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1850—1930-х роках. Західноукраїнські москвофіли мали проросійські мовно-літературні та суспільно-політичні погляди, обстоювали ідею національно-культурної єдності з російським народом, а пізніше — державно-політичну єдність з Росією. Ідеологічно західноукраїнські москвофіли були опонентами народовців

Перші товариства «Громади», як національно-культурні осередки української інтелігенції виникли в Києві та Петербурзі у 50-х роках XIX століття. Їх засновниками і першими членами стали відомі діячі української культури М. Костомаров, П. Куліш, П. Чубинський, В. Антонович, М. Драгоманов, М. Лисенко, М. Старицький та інші. Одним із активних членів «Громади» тих часів був Т. Шевченко. Одночасно виникають «Громади» в Харкові, Одесі [1], Полтаві, Чернігові, інших містах України [2]. Оскільки громадівський рух був першою загальноукраїнською течією "Громади" виникають і на землях Галичини та Буковини у Тернополі (з 1863), Стрию, Самборі, Дрогобичі, Чернівцях, Львові, пізніше Іван Пулюй засновує у 1865 році "Громаду" у Відні яка згодом стає товариством "Січ" і діє до 1947 року. Зокрема, українофільний рух виразився в створенні та діяльності «Громад».

Наро́дництво — ідеологія і громадсько-політичний рух, що охопив вихідців із дворянства та різночинної інтелігенції Російської імперії у 60-х – 80-х роках 19 ст. Представники цього напряму виражали інтереси селянської демократії, поєднуючи радикально-буржуазно-демократичну і антикріпосницьку програму з ідеалами утопічного соціалізму.

Повста́ння — масовий збройний виступ проти встановленого стану речей. Найчастіше повстання спрямовані проти влади, тиранії. Повстання є проявом діяльного прагнення людей досягти своєї мети. Протягом людської історії повстання поруч з війнами є основним видом організованого насилля.

«Руська трійця» — галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820 - х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження.(1833—1837 роки)

Зоря Галицкая, Зоря Галицка) — перша газета українською народною мовою.

«Руса́лка Дністрова́я» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.

Народо́вці, або українофі́ли, — суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, західноукраїнських українофілів, що виникла в 1860-х в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина та Закарпатті.

Москвофільство — русофільська течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1850—1930-х роках.

НАРОДНИКИ — діячі опозиційного сусп. руху патріотичної інтелігенції, студентства та учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об'єднувалися загальнодемократ. спрямованістю свого світогляду, тією чи ін.

2 рівень

1)Один з епізодів революції 1905 року в Російській імперії, що мав місце в Горлівці, Бахмутського повіту Катеринославської губернії

2)«Руська трійця» — галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820 - х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження(1833—1837 роки)

3 рівень

1)Реформи Марії-Терезії та Йосифа II, здійснені на західноукраїнських землях в цілому позитивно вплинули на розвиток краю, спричинили поширення серед русинів прихильного ставлення до Габсбургів, завдяки чому їх стали називати вірними і вдячними імперії "тірольцями Сходу".

2)На поч. 1848 р. у деяких європейських країнах почалися буржуазно-демократичні революції. їх невід'ємною складовою стали визвольні рухи багатьох національно поневолених народів Східної і Центральної Європи. Звідси походить назва революції — "Весна народів". Не залишалась осторонь і Австрійська імперія. 13 березня з'явилися перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію.

3)Причиною прийняття циркуляра є Польське повстання 1863-63рр. Під його впливом Російський уряд розгорнув репресії проти українського руху. Валуєвський циркуляр (1863) — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, учбових і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.Мотивом до видання циркуляру став страх царської влади, що публікації книг українською мовою стимулюють зростання сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв

4 рівень

Іва́н Микола́йович Вагиле́вич (*2 вересня 1811 —†10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч.

Український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Псевдоніми — Вагилевич Далибор, Волк Заклика.