Пам'ятку " Як поводитися під час пожежі".

1.Викличте пожежну охорону за телефоном 101 або зателефонуйте з мобільного телефону на єди­ний

номер виклику екстрених служб 112.

2.Проведіть рятування потерпілих та інших людей з будівлі, що горить.

3.Гасіть пожежу підручними засобами (водою, щільною мокрою тканиною, за до вогнегас­ників, накрийте осередок пожежі).

4.При небезпеці ураження електричним струмом вимкніть електроенергію за до автоматів

на щитку.

У разі виникнення пожежі громадянам необхідно:

-   знати і суворо виконувати правила пожежної безпеки;

-   знати, де знаходяться, й уміти користуватися засобами пожежогасіння;

-   знати й уміти правильно викликати пожежну охорону;

-   знати, де або у кого знаходяться ключі від запасного виходу, якщо це громадська будівля.

Ознаки виникнення пожежі:

-   поява незначного полум'я, якому може передувати нагрівання або тління предметів;

-   наявність запаху речовини, що перегрілася, і поява диму;

-   несподівано згасле світло або якщо горять на половину потужності електролампи;

-   характерний запах гуми, що горить, пластмаси - це ознаки тління електропроводки;

-   потріскування.

Алгоритм дій після виявлення пожежі:

-   зберігати холоднокровність, уникати паніки;

-   викликати пожежну охорону;

-   вжити заходів з рятування людей, майна;

-   розпочати ліквідацію пожежі підручними засобами;

-   організувати зустріч пожежних підрозділів та повідомити їх про людей, що залишилися в приміщенні;

-   роз'яснити пожежникам найкоротший шлях до осередку пожежі.

Увага! У разі виникнення пожежі треба стерегтися високої температури, задимлення та загазова­ності, обвалення конструкцій будівель, вибухів устаткування і приладів.  

    пам’ятка

Щодо дій населення під час пожежі

Загальні  дії під час пожежі  

1.Викличте пожежну охорону за телефоном 101 або зателефонуйте з мобільного телефону на єди­ний

номер виклику екстрених служб 112.

2.Проведіть рятування потерпілих та інших людей з будівлі, що горить.

3.Гасіть пожежу підручними засобами (водою, щільною мокрою тканиною, за до вогнегас­ників, накрийте осередок пожежі).

4.При небезпеці ураження електричним струмом вимкніть електроенергію за до автоматів

на щитку.

Алгоритм дій при виклику пожежної охорони:

-   повідомити диспетчеру необхідні відомості (повна адреса - назва населеного пункту, вулиці, но­мер

 і поверховість будинку, номер квартири і поверх, де відбулася пожежа);

-   вказати місце пожежі (квартира, горище, підвал, коридор, що саме горить і можливу причину загоряння);

назвати своє прізвище і номер телефону.

Объяснение:

изменения в ассирийском государстве начались при тиглатпаласаре iii (тукультиапалэшарра, 745—727). иным стало отношение ассирийского государства к населению завоёванных территорий. при завоевании какой-либо территории её население чаще всего выводилось теперь почти целиком, в организованном порядке, и переселялось на разорённые ранее территории у другой окраины государства, причём пленных уводили не нагими и в шейных колодках, как раньше, а разрешали им брать с собой и часть скарба, и семью, или, по крайней мере, тех её членов, которые могли вынести тяготы перехода. на место угнанных жителей пригонялись переселенцы и) другого захваченного ассирией района. только небольшая часть населения, которой ассирия считала возможным в известной степени доверять, включалась в ассирийское постоянное войско или просто оставлялась в прежнем положении. завоёванные территории входили в состав ассирии, а оставшиеся на месте или новые жители приравнивались к «людям ассирии» или «людям страны».

ассирийское государство, насильственно подчинив большую территорию, не имело достаточно сил, чтобы повсюду подавлять сопротивление масс рабов, если бы они были собраны в обширных хозяйствах. местное население, среди которого расселялись пленные, тоже не было надёжной опорой для государства. поэтому ассирийское государство предпочитало расселять пленных небольшими разрозненными группами или даже семьями, по возможности объединяя в одном месте людей различного языка и происхождения. но повседневный надзор за такими группами работников, разбросанными по различным частям державы, рабовладелец осуществлять не мог, и поэтому рабам предоставлялась известная доля самостоятельности. они не имели личной свободы, не были собственниками средств производства (лишь иногда они имели для своих нужд небольшое количество скота, но и этот скот считался собственностью хозяина). они должны были отдавать рабовладельцу большую часть продуктов своего труда.

таким образом, мы встречаем здесь эксплуатацию, по форме приближающуюся к старым, более примитивным способам рабовладельческой эксплуатации. однако это осуществлялось в новых условиях и не было простым возвратом к старому. здесь мы наблюдаем дальнейшее развитие рабовладельческих отношений.

производительность труда этих пленных-рабов, вероятно, несколько повысилась. это имело особо важное значение в условиях, когда рабство приобретало товаропроизводящий характер. тем не менее эксплуатация раба была жестокой, существование его—ненадёжным, и заинтересованности в повышении производительности труда у него не могло быть. он был, правда, заинтересован в том, чтобы сверх отдаваемого рабовладельцу сохранить часть продукта для прокормления самого себя, но он не мог накапливать материальных благ, так как этим он обогащал не себя, а только своего господина.