Чому вчить своїх читачів письменник Пауль Маар?

У дитинстві Пауль рано втратив матір і жив у діда в місті Терес на півночі Баварії. Вчився у Швайнфуртівській гімназії, згодом в академії мистецтв у Штутгарті, вивчав живопис і мистецтвознавство. Згодом працював оформлювачем сцени і сценічним фотографом у театрі замку Масбах у Франкфурті, потім упродовж 10 років викладав мистецтвознавство. З 1976 року присвятив себе письменницькій праці. Мешкає у Бамбергу разом з дружиною і дітьми. Такий історичний життєпис Пауля Маара.

-== Творчість ==- Головним героєм для Пауля Маара став вигаданий персонаж Суботик. Пауль Маар зазначав, що дитячий письменник або пригадує у своїх творах власні щасливі дитячі роки, або вигадує прекрасний світ дитинства, якого не мав у дійсності. Про себе він казав, що належить до другої категорії, тому в його казкових історіях панує радість і довіра, відсутні безглузді обмеження й образи дітей з боку дорослих. Перша книжка П. Маара «Собака з татуюванням» (нім. Dег tatowierte Hund") вийшла друком 1967 р. Це збірка оповідань, об'єднаних спільним сюжетом про собаку, який розповідав історії про малюнки, зроблені на його тілі. Найновіші казки письменник написав про пана Белло (Herr Bello) — теж про собаку, що став людиною й залишився добрим і наївним. Про пана Белло П. Маар написав уже чотири книжки й не збирається на цьому зупинятися. Найбільш відомі з його творів — це казки про Суботика (Das Sams) від німецького слова Samstag, що означає субота. Великим попитом серед читачів користуються казкові повісті «Що не день, то субота» (нім. «Еіnе Woche voller Samstage»), «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу» (нім. «Аm Samstag kam das Sams zuruck»), «Китобус, або Нові цятки для Суботика» (нім. «Neue Punkte fur das Sams»), «Суботик у небезпеці» (нім. «Sams in Gefahr»). Кожна нова історія про Суботика розповідає про добре створіння з поросячим носиком, що має енергійний характер і здатне зробити такими всіх людей, з якими зустрічається. Образ Суботика є втіленням природного й дитячого погляду на світ. Суботик обирає собі тата — трохи старомодного й нудного пана Пляшкера, котрий усього боїться. Як поступово змінюється новоспечений татусь, розповідається в дев'ятьох книжках про Суботика. "Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу" — новий твір, запропонований для вивчення програмою 5 класу. Автор перекладу на українську мову Євгенія Горева. Як зазначає перекладач: « Маар створив свого Суботика позитивним, дотепним, непосидючим бешкетником, та водночас дуже розважливим другом і порадником. Рудоволосе створіння у водолазному костюмі приходить до пана Пляшкера в суботу, та лише за певних умов (якщо в неділю світить сонце, понеділок приходить по неділі, у вівторок до пана Пляшкера навідується його друг пан Вівторакус, середа припадає на середину тижня, у четвер чотири рази прогримить грім, а в п'ятницю відпускають з роботи) і лише до наступної суботи виконує бажання свого „татуся“, позбавляючись синіх цяток на обличчі, та дратує своїми витівками господиню дому пані Моркван. У книзі „Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу“ вже три тижні не збігаються дні з потрібними подіями, і пан Пляшкер вдається до хитрощів (замість грому від грози він влаштував в кімнаті справжнісінький „грім серед ясного неба“). І Суботик з'являється, а з ним і веселі ситуації та пісеньки до них. Пригоди почались. Не буду їх переповідати і розвіювати інтригу книжки, лише поспівчуваю пану Амфіберу та порадію за пана Вівторакуса з пані Моркван. Пригода в ресторані примусить вас щиро від душі посміятись, як і перша суперечка пана Пляшкера з паном Вівторакусом, а ще матимете змогу побувати з героями на безлюдному острові, погратись з Суботиком в індіанців і — найголовніше — побачите справжню машину, яка виконує бажання. А виявляється, ця машина і всі бажання, які загадував пан Пляшкер і через які наші герої потрапляли в найнесподіваніші, а зачасти і зухвалі курйози, були задля одного єдиного бажання… Якого? Читайте! Пан Маар устами свого героя вчить нас точно знати чого хотіти і досягати своїх бажань самотужки, бо все можливо, як в пісеньці Суботика про слона: Де палкі бажання й сталі, Там є успіх без машин, -Й слон заграє на роялі, Як захоче дуже він!» Повість варто читати уважно, щоб отримати усмішки та насолоду від гри слів у ситуаціях, що трапляються з головними героями, і яку так майстерно передала Євгенія Горева в перекладі.

Объяснение:

Объяснение:уль Маар (нем. Paul Maar; род. 13 декабря 1937, Швайнфурт) — немецкий детский писатель, драматург, переводчик и иллюстратор.

После ранней смерти матери жил в деревне у деда в г. Терес на севере Баварии. Учился в Швайнфуртской гимназии, позднее в академии искусств в Штутгарте. Позднее работал оформителем сцены и сценическим фотографом в театре замка Масбах во Франконии, затем в течение 10 лет преподавал искусствоведение. С 1976 г. полностью посвятил себя писательству. Живёт в Бамберге с женой и тремя детьми.

На русский язык переведены почти все его сказочные повести про Субастика. В серию «Субастик» вошли такие книги как: «Семь суббот на неделе», «И в субботу Субастик вернулся», «Новые веснушки для Субастика», «Волшебные капли для Субастика», «Субастик в опасности», "Субастик, дядюшка Элвин и кенгуру".

В 2011 году вышла книга Маара «Господин Белло и волшебный эликсир» (в этом же году выпущена в издательстве «Самокат» в переводе на русский язык). Позже, в 2012 году, вышло продолжение (на русском языке опубликовано в 2014 году под названием «Новости о господине Белло» также в издательстве «Самокат»).

Чтобы меня уважали мне нужно сделать большой поступок. например тонущему человеку или спасти людей из горящего дома. а перевести бабушку через дорогу или достать кота с дерева слишком просто и этим никого не удивишь. уважают лишь за самоотверженные, благородные подвиги.