2. У якому реченні наявний прийменник?
А. Дід говорить, що так співають лебедині крила.

Б. І радість, і смуток, і срібний передзвін огортають та й огортають мене

своїм снуванням.

В. А я стою серед подвір'я і по-своєму перебираю дідові слова.

Г. - Діду, а сонце не може їх загубити, як наша мама?​

Україна може пишатися тим, що вона народила людей, які ніколи не забувають своєї батьківщини і шанують її. таким був і володимир винниченко. хоча він не міг повернутися в україну, але й на чужині ніколи не забував рідної землі, жив інтересами своєї країни, бажаючи чимось їй, і писав свої твори лише українською мовою — співучою, солов'їною, мелодійною. це єдине, що він міг зробити, це те, що робив із незгасаючим полум'ям любові у серці.         зараз стало модним вважатися за космополіта — громадянина світу — тобто людиною, яка не відчуває себе паростком рідної землі і для якої батьківщиною є цілий світ. звичайно, ми всі народилися на планеті земля, це смішно заперечувати, але все-таки при цьому кожен народився у рідній країні. у кожній людині живуть попередні покоління, і «тіні забутих предків» не забути їх вірування, культуру, історію, досвід, навіть якщо вона цього не усвідомлює.         головне, що повинні пам'ятати всі, — не можна забувати своєї батьківщини і відрікатися від неї або ігнорувати те, що ми живемо в україні, що вона дала нам найдорожче — життя.