Що робиться з людиною коли в неї вдаряє блискавка​

Блискавка – реальна загроза життю, нехай і не така близька, як автомобільна аварія. У всьому світі від блискавок за рік гине більше десяти тисяч чоловік. Це, на хвилиночку, набагато більше, ніж гине в авіакатастрофах. А статус «кари з неба» і зовсім огортає блискавку завісою таємничості й страху.

ватмосфері бушує вісім мільйонів електричних розрядів. Щодня. Спробуйте уявити цю картину: ніби над вами розвісили величезний парасольку з металевого дроту під напругою. Удар блискавки – практично гарантована смерть для людини, виживають після нього далеко не всі. Все це призвело до великої кількості міфів, в які продовжують вірити навіть освідчені люди. Ми вирішили розвінчати найстійкіші і найнебезпечніші з них.

samyie krasivyie molnii so vsego sveta

Не чіпайте потерпілого

Одна з найбільш згубних помилок про блискавки стосується вже постраждалих від неї людей. Перекази свідчать, що людину, в яку влучила блискавка, потрібно обов’язково закопати в землю – щоб вийшов заряд, а до того не чіпати голими руками і металевими предметами. Звучить, як повна маячня. Проте, більше 80% нещасних випадків з людьми закінчувалися плачевно саме з цієї причини: навколишн боялися їх зачепити. Насправді ж, людське тіло не може утримувати електричний заряд самостійно.

2

Ховатися під деревами

Не варто шукати порятунку від стихії, що розбушувалася під деревом. Тим більше, під високим. Від дощу воно вас, можливо, і врятує, а от блискавка цілком може сюди вдарити, як в найвищу на місцевості точку.

3

Блискавка буває тільки під час дощу

Насправді, блискавка здатна з’явитися в цілих десяти кілометрах від того місця, де зараз йде дощ. Пам’ятайте про це, коли наступного разу вирішите пробігтися відразу по закінченні зливи. Краще бпочекати півгодини, про всяк випадок.

4

Гумове взуття

Чоботи на гумовій підошві не зможуть врятувати вас від удару блискавки – всупереч поширеній думці.

5

Водойма

Існує думка, що блискавка не потрапляє ні в річки, ні в озера. Насправді, ще як потрапляє. Причому, електричний удар буде поширюватися не в глиб, а в широчінь. Тобто, якщо ви – водолаз, то можете, в принципі, нічого не боятися. А ось якщо ви – плавець, то краще буде від грозового фронту подалі. І швидше.

вообще сплошная коллективизация представляет собой проводивую политику коллективизации в , в рамках которой крестьянские хозяйства переделывались в коллективные, более известные как колхозы и совхозы. эта политика проводилась с 1928 по 1937 годы. финансовым источником коллективизации служила индустриализация.

зачем это было необходимо? для того, чтобы рабочая сила из аграрного сектора перешла в индустриальный. но вступление в колхозы осуществлялось по принуждению, посредством раскулачивания, голодом, слабым производством в упадке.

итоги:

- большие капиталовложения в форсированную индустриализацию

- насиленная коллективизация оказалась эффективной для производства

- города снабжались бесплатным продовольствием

- появилось много колхозов, где земля, крупный скот и техника были общими и принадлежали государству (так точнее)

- все общество оказалось одинаково бедным, одинаково ни с чем

- аграрная получила упадок и сокращение производства зерна, урожайности, поголовья скота, посевных.

- колхозы были государственными предприятиями, работавших по плану и не коллективному, а государственному.

- колхозники не получили паспортов, они были прикреплены к колхозы без свободы передвижения – неформальное рабство.