РОЛЬ ЛIТЕРАТУРИ В ЖИТТI ЛЮДИНИ

Роль лiтератури в життi людини, дiйсно, величезна, ïï важко

переоцiнити. Книги можуть зробити людини утвореним, але не зроблять нi

сильнiше, нi мудрiше. У цьому менi важко погодитися з автором. Тiльки

життя й активна участь у ïï подiях може дати теперiшнiй

життєвий досвiд. Тому не можна обмежити своє iснування

книгою й чужим, вигаданим життям. Книга створює iлюзiю повноти

життя, але це лише iлюзiя. Потрiбно черпати iз книг коштовнi знання й

користуватися ними в реальнi життєвi ситуацiях

Лiтература вiдiграє провiдну роль у формуваннi естетических

поглядiв кожноï людини. Класичнi добутки, якi витримали

випробування часом, дiйсно можуть розвити в людинi почуття краси,

до вони й в осмисленнi життя й неï складностей

Лихачов, безсумнiвно, прав у тiм, що тiльки вдумливе читання може

принести багатi плоди. Адже кожне слово в добутку так само важливо, як

кожний мазок на картинi художника. Неправильно зрозумiле, воно здатно

зруйнувати всi, заради чого створювалося Великий флорентиец

Мир героïв Данте вигадливий i рiзноманiтний. Читаючи Божественну

комедiю, начебто доторкаєшся до iсторiï. Створюється

вiдчуття, що перегортаєш тендiтнi, напiвзотлiлi сторiнки древнього

манускрипту. Це подих старовини так заворожує, адже, подумати

тiльки, на якесь мгновенье силою власноï фантазiï й завдяки

генiальностi Данте ти можеш потрапити в середньовiчну Iталiю. Нi iз чим

не порiвнянне це чарiвне почуття занурення в iнший свiт, дотик до якого

можливо лише через книгу по-справжньому великого поета

У чому ж щире значення Данте для свiтовоï культури? Тiльки чи в

тiм, що вiн точно вiдтворив реалiï своєï епохи? Великий

флорентиец зумiв запам'ятати риси не тiльки середньовiчноï людини,

але людини взагалi. Адже всякий художник прагне в частцi зобразити

загальне, а в прикметах часу вiдбити вiчне. У героях Божественноï

комедiï ми довiдаємося себе самих, саме в цьому неминуще

значення творiв Данте для свiтовоï культури

Разворачивая перед читателем панораму жизни украинского xvii века, поэтесса мастерски передает дух эпохи. типажи, ход событий, воспроизведенный в человеческих судьбах, - все это реставрируется автором с живой достоверностью художественного документа. поэтесса показывает тогдашнее общество во всех его главных проявлениях. роман «маруся чурай» открывает нам духовный мир наших предков, раскрывает забытые страницы , на достойных образцах учит мужеству, пробуждает совесть, чувство причастности к великой великого народа. древний город полтава в романе предстает как символ родной земли, прародиной дорогой. начиная с начала романа, полтава выступает как город отважных и отчаянных людей. враг подступает к воротам города, взяв его в плотные тиски осады. лучшие сыны полтавы голодны, но отважные и упорные, мужественно защищают ее, самоотверженно защищают свою честь, совесть, свой язык, культуру, обычаи - родной память. ведь пишут на столе. мы же пишем кровью на своей земле. мы пишем плугом, саблей, мечом, песнями и невольничьим плачем. могилами в поле без имен, дороге в киев из лубен