Чим оповідання Роберта Шеклі «Запах думок» актуальне сьогодні?

ОТВЕТ Роберт Шеклі переносить свого героя у невизначене майбутнє.  Світ дуже швидко змінюється, стрімко розвивається наука, техніка, в природі відбуваються непередбачувані катаклізми, людина не може бути певна, що її чекає завтра, до чого їй бути готовою, як протистояти невідомому. Звідси і надзвичайна напруга, яку відчув герой Роберта Шеклі, потрапивши в надзвичайну ситуацію.Але він збирає волю, нерви в один клубок і включає те, що дано людині природою, що заздалегідь у людини завжди з собою – свій мозок. Людина має бути настільки розумною, що у лічені хвилини вона мусить співставити, осмислити, зрозуміти, прийняти рішення і перемогти.

Чому Шеклі робить свого героя, звичайного поштаря, переможцем над фантастичними створіннями? ( бо він вірить у силу волі і розуму людини, яка здатна мобілізувати в екстремальній ситуації весь свій потенціал)

Вчитель. Так, дійсно, в цьому і заключається гуманістичний зміст оповідання.

Дослідимо за текстом, якою повинна бути людина майбутнього?(учні наводять приклади з тексту, разом коментують)

Зрозумівши, що думка на цій планеті матеріалізується, Лерой Кліві  робить спробу керувати своїми думками. Виявляється, це дуже   важка річ.«Кліві зрозумів, що намагатися не думати про щось – це все одно, що зупиняти лавину голими руками. Людський мозок неможливо свідомо й прямо загальмувати. Для цього потрібні час і практика.». А ще людина майбутнього повинна мати такі риси:

силу волі, дисциплінованість— свідоме прагнення до якої-небудь мети, влада над собою та керуванні своїми діями і вчинками(Завдяки дисциплінованості та надзвичайним зусиллям волі Кліві зберігає пошту, досягає мети освоєння телепатії , навчається  керувати думками);

мужність — вияв хоробрості, стійкості, рішучості(герой проявляє усі ці якості в різних ситуаціях);

сміливість — здатність переборювати труднощі, ризикувати заради благородної мети (Кліві ризикує життям, експериментуючи  зі своїми думками, вчинками;

відвага — смілива поведінка людини в небезпечній ситуації; здатність до такої поведінки (герой не розгублюється і починає рішуче діяти);

кмітливість — здатність людини легко схоплювати, добре розуміти суть явища; тямущість, здогадливість сть (про це яскраво свідчать Кліві за дивними тваринами);

обережність, — якості людини, яка поводиться стримано, обдумано, передбачливо, не наражаючись на можливу небезпеку, неприємності (весь час намагається контролювати потік своїх думок, щоб уникнути небезпеки);

віра – сподівання у зміни на краще (Лерой Кліві вірить, що йому вдасться пізнати закон виживання, що на до прилетить зореліт);

бажання вижити та жити (Він щомиті бореться за життя, ).

Який настрій  фіналів оповідань Р.Бредбері «Усмішка» та «Запах думки» Р.Шеклі? (оповідання мають оптимістичний настрій, автори вірять в силу розуму людини. Том («Усмішка») збереже «усмішку» і відновить в майбутньому цивілізацію людям на добро, Кліві перемагає дивних істот, отже в майбутньому завдяки своєму розумові  людина має всі шанси на виживання )

Як ви вважаєте, хто є головним героєм Кліві чи потік його думки? ( Потік думки виступає в ролі головної дійової особи у творі. Через його думки ми пізнаємо його самого)

Чому рятувальників здивувало те, що на тілі Лероя Кливі, який стояв у самому центрі пожежі, не було жодного опіку? Чим це пояснюється?(Вогонь у творі «Запах думки» має символічне значення. Сила вогню, здатна все змітати на своєму шляху, символізує силу людського розуму. )

Ми вже знаємо, що світ швидко змінюється, і те, що вчора ще було уявою, сьогодні вже стає реальністю. Вислови В.Гюго і А.Франса перегукуються із задумом Р.Шеклі, який хоче показати нам, якою має бути людина в майбутньому, щоб могла вижити у боротьбі з невідомим.

Словничок: Гуманізм —це система ідей і поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність, створення умов для її повноцінного життя і фізичного та духовного розвитку.

«Світом править сила, а не думка, але думка використовує силу». Висновок, який ми зробили з цих слів Паскаля, звучить так: «...відтак думка править світом за до сили». Доказом цього є історія Кліві, розказана Робертом Шеклі: Лерой Кліві завдяки силі своєї думки зумів врятувати собі життя. «... завдяки своєму розуму й умінню пристосовуватися людина була завжди і скрізь царем природи...» — впевнено стверджував цю ідею в своїх творах американський письменник-фантаст. Водночас в оповіданні Шеклі і сюжет, і герої, і події подаються в іронічній манері, що передбачено усіма нормами наукової фантастики. І навіть чудесний порятунок з планети З-М-22 героя не приховує усмішки автора: «Поштмейстер, видно, засумнівався. Він подивися ще раз у вікно, і вираз його обличчя нагадав Кліві обдурену пантеру.

не знаю, подойдет или нет:

    на уроках я познакомился с комедией александра сергеевича   грибоедова "горе от ума". автор этого произведения известный российский дипломат того времени, погиб во время визита в персию. но несмотря на то, что он был министром инстранных дел, его сильно волновало внутреннее положение россии, положение дворян, их нравственность, честность, духовное состояние. 

об этом и повествует нам его произведение "горе от ума".

    я хочу написать о конфликте, произошедшем между фамусовым и чацким. в тексте мы читаем такие слова: " нынешний, и век " а   теперь давайте соотнесем каждый век, со своим героем. век нынешний-это, скорее всего, чацкий, потому что он имеет совсем иные мнения о чинах, достоинстве, чести, чем фамусов, и на основании этого мы отнесем фамусова к минувшему веку. о службе чацкий говорит: "служить бы рад, прислуживаться тошно", на что фамусов приводит в пример одного из своих родственников, который бился затылком об пол, чтобы доставить удовольствие высокопоставленным чиновникам, и получить какое-то одобрение, а может и званьице от них. при этом фамусов хвалит его, мол, догадливо поступил! он восхищается ничтожными людьми, у которых на первом месте не любовь к родине, а любовь к деньгам, чинам, званиям, мундирам. своей дочери фамусов говорит: "кто беден, тот тебе не пара".   он окружил себя похожими же людьми, мы читаем: "к нам на вечер, в четверг, проси скорее, натальи дмитревны знакомого: вот он! (о чацком) -он камер-юнкер? -нет! - бо-гат? -о, нет! -князь, князь! назад! "   к науке фамусов относится плохо, его слова: "ученье - вот чума, ученость - вот схождения с ума! " фамусов боится обидеть высокопоставленных чиновников, а чацкий смело обличает их пороки и недостатки. в доме фамусова "молчалины блаженствуют" а умные люди остаются огорченными, обиженными и униженными.

    всё это дает нам яркое представление о том, кто по-настоящему положительный, а кто отрицательный герой. такие люди, как фамусов тормозят развитие науки, духовности, честности и патриотизма в людях. а люди, как чацкий, новый стимул к углублению познания, любви   науки, они стремятся прославит отечество доброй славой, а не бесславием, как мы видим это у фамусова. естественно, что между такими людьми будет конфликт.