Умоляю Проаналізувати Декларацію незалежності Сполучених Штатів.​

Відповідь:

У вступній частині Декларації розповідається про природність людського прагнення до політичної незалежності; визнається, що підстави для досягнення такої незалежності мають бути достатньо вагомими та недвозначними. У преамбулі окреслюється загальна філософія такого явища як уряд загалом і пояснюється правомочність революції у випадку, якщо уряд порушує базові права підданих. У Декларації надається довгий перелік «неодноразових утисків та узурпацій», чинених британським урядом проти прав і свобод американських колоністів. Потому згадується про спроби колоністів привернути увагу британської влади до викладених проблем та про прикру відсутність реакції на ці спроби. Як висновок, Декларація містить твердження, що існують умови, за яких люди мають право змінити їхній уряд, що умови були створені внаслідок діяльності Великої Британії і що у зв'язку з цим колонії змушені відкинути свої політичні зв'язки з британською короною і перетворитись на незалежні держави. Декларацію підписано Президентом Другого Континентального Конгресу Джоном Хенкоком та п'ятдесятьма п'ятьма депутатами конгресу.

Пояснення:

Феодализм как научный термин входит в употребление в раннее новое время. с самого начала не было единства в его употреблении.  ш.монтескье  и ряд других авторов ориентировались на такие признаки явления, как иерархическая структура полноправной части общества, проистекающее отсюда разделение властных полномочий и прав на земельные владения между сеньором и его вассалами (среди которых в свою очередь могло складываться собственное соподчинение, и при этом местами действовал принцип: «вассал моего вассала – не мой вассал»). но нередко слово употреблялось в широком значении: феодальными называли любые социально-политические институты, основанные на дворянских привилегиях и дискриминации «третьего сословия». наука  эпохи просвещения  относилась к феодализму по преимуществу презрительно, отождествляя его с господством насилия, суеверий и невежества. напротив, романтическая склонна была идеализировать феодальные порядки и нравы. если при изучении феодального строя правоведы и долгое время концентрировали внимание на характере социальных связей в верхних слоях общества, на личностных и поземельных отношениях внутри дворянского сословия, то на протяжении 19–20 вв. центр тяжести смещается в сторону анализа взаимоотношений между классами. проблема феодализма породила огромную . она вызывала интерес у , социологов, культурологов, философов, публицистов. самый крупный вклад в ее разработку внесла французская , прежде всего  фюстель де куланж  и марк блок.