Твір-розповідь «Мій день на карантині»

На початку карантину в мене був дуже сильний внутрішній страх, я відчула, що в цьому світі все хитке. Тоді я зрозуміла, що треба щось робити: не може бути так, що я зараз завмру, а потім вийду з карантину і все буде як завжди. Уже все як завжди не буде. Я виписала собі на аркуші те, що мене бісить у моєму щоденному житті, наприклад, мене бісило, що часто я не говорила про якісь речі прямо, а прикрашала, бісило те, що я не працювала на повну потужність, коли треба було працювати, і не відключалася, коли треба припинити працювати. Все це я виписала і подумала, як можу змінити. Час, який зараз у мене є, використовую для цього.

       Перші дні я нічим не займалася, можна сказати, байдикувала. Але зараз, коли дали завдання з навчання, то виконую їх, а ще дивлюсь фільми та читаю.Під час карантину я займаюся саморозвитком, додатково вивчаю право та відпочиваю. Також уважно гаю за світовою ситуацією щодо короновірусу та щиро сподіваюсь, що Україна переживе цей період і в нас все буде чудово.

У К Р А Ї Н А - 7б., 8зв.,4скл.

о - - о = о - о