13. Якісними є всі прикметники рядка
А книжковий, мудрий, розумний, інтелігентний
Б хоробрий, сміливий, відважний, безстрашний
В комп'ютерний, складний, дрібний, великий
Г добірний, сортовий, пшеничний, смачний
Д східний, західний, високий, низький
14. Відносними є всі прикметники рядка
А здібний учень, міський трамвай, друкарський верстат
Б чоловічий костюм, чоловічий вчинок, чоловіче кіно
В ялинкова прикраса, поганий настрій, здобне тісто
Г Шкільна перерва, картинна галерея, пшоняна каша
15. Присвійними є всі прикметники рядка
А орлине гніздо, заяча нора, ведмежий барліг
Б орлиний зір, заячий характер, ведмежа послуга
В батькова хата, золота каблучка, сталевий трос
Г батьківський погляд, золоте серце, сталева натура

Объяснение:

13 Б хоробрий, сміливий, відважний, безстрашний

14 Г Шкільна перерва, картинна галерея, пшоняна каша

15 А орлине гніздо, заяча нора, ведмежий барліг

1. інтимна лірика. 2. пое висловлює найщиріші, найглибші почуття, звіряючи своє кохання тій гордій і неприступній, від якої не чекає на взаємність. 3.заклик шукати своє кохання та кохати всупереч усім бі, не дивлячись ні на що.  4. почуття страждать через невзаємність. 5. як я люблю тебе без тями. 6.ліричний герой живе у світі, у якому панує реальне, вигадане і неподілене кохання. він бачить перед собою портрет коханої, таємничий духовний зміст її внутрішнього змісту, ідеал, яким його собі уявляє ліричний герой(це і є сам автор).7.звичайни та метафорични епітети: «чудові очі… ясні»; «дно студене»; «зарево червоне»; «довгими ночами»; «щастя молодого»; «дива золотого». —порівняння: «очі…, немов криниці дно студене»; «уста…, мов зарево червоне»; «серце…, неначе перла у болоті», підкреслює надзвичайну красу дівчини, її байдужо-зневажливе ставлення до почуттів закоханого юнака і його високі душевні поривання. -складни тропи — метафори: «докір займається і …тоне у тьмі»; «ти серце надірвала»; «вирвала ридання голосні»; «свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні». вони підсилюються повторами, що увиразнюють душевний біль ліричного героя з приводу неподіленого глибокого почуття. -тавтологічні повторення: «в житті мене ти знать не знаєш, хоч знаєш, добре знаєш, як я люблю тебе без тями, як мучусь довгими ночами і як літа вже за літами свій біль, свій жаль, свої пісні у серці здавлюю на дні…», вони можливість усвідомити надзвичайність великого і справжнього почуття закоханого, який спочатку ніби протестує проти появи образу його коханої, що являється йому уві сні. -риторичні фігури: риторичне заперечення «о ні! » змінюється на риторичне звертання «являйся, зіронько, мені! », що підсилюється риторичним окликом «хоч в сні! ».