1.Речення із складеним іменним присудком, у якому обов’язково ставиться тире:…………………………………………………….

2.Речення, у якому неозначена форма дієслова виступає обставиною…………………………………………

3.Речення, у якому є прикладка, що пишеться через дефіс…………………………………………………………………….

4.Односкладне речення, що належить до безособових…………………………………………………………..

5.Речення, що містить порівняльний зворот…………………………………………………………………

6.Речення з однорідними членами, перед якими ставиться двокрапка…………………………………………………………….

7.Речення з неоднорідними означеннями…………………………………………………………

8.Речення із звертанням, що стоїть всередині речення, а перед ним кома не ставиться……………………………………………………..

9.Речення із вставним словом (словосполученням), що означає джерело повідомлення…………………………………………………..

10.Речення з відокремленим означенням, вираженим прикметниками………………………………………………

11.Речення з відокремленою обставиною, вираженою фразеологічним зворотом……………………………………………………………….

12.Речення з відокремленим додатком, що починається зі слова «або»………………………………………………………………

Любов — це найпрекрасніше почуття, яке може виникнути в людини. почуття любові — це пробудження всього світлого і чудового в живій душі. без любові ніколи не буде життя на землі. це почуття святе, перед ним ніхто не встоїть. кохання — це чисте і світле почуття людини. якщо вона пережила це почуття, то по-справжньому щаслива. кожна людина мріє про своє велике особливе кохання. ці теми були вічними темами багатьох творів відомих письменників. пригадаймо сонети петрар-ки, шекспіра, лірику пушкіна, неповторне «зів’яле листя» франка, поезію рильського, сосюри, павличка. сяйво любові розлилося широко по його творах. він змальовує любов до україни, сім’ї, народів, любов до життя, людської доброти і краси людської душі. у нього в творах яскравими гранями промениться любов до природи, культури і найчудес-нішого її вияву — мови. в творах павличка також іскриться любов до праці, пошана до людей праці, передусім хліборобської. кохання молодої людини — героя віршів — чисте і справжнє. воно переповнене прозорістю і ясністю думки, відкритим і щирим почуттям. прояв любові до рідного слова, мови поет зображає в багатьох своїх творах. одним з таких творів є сонет «о рідне слово, хто без тебе я? » поет каже, що кожна людина повинна дбати про збагачення і розквіт рідної мови, яка завжди є серцем розвитку суспільства. павличко турботливо ставиться до рідної української мови, але надає великої уваги і пошани іншим мовам, які по-своєму прекрасні і милозвучні. сонет «о рідне слово, хто без тебе я? » починається питанням, на яке автор в наступних рядках дає відповідь: «осміяний людьми кретин — стиляга, мертвяк, оброслий плиттям саркофага, прах, купа жалюгідного рам’я».