Твир-миниатюра чого навчае нас история

Вважають, що людина повинна вчитися на власних помилках. Це твердження стосується й будь-якого народу: він має пам'ятати радісні і трагічні сторінки історії своєї держави. Українська історія також налічує чимало подій, які ми зобов'язані не забувати, аби не повторювати своїх помилок наново.

Чорнобильська катастрофа... Ця подія стала знаковою в історії України і до нам зрозуміти, що не все, створене людиною й ознаменоване науково-технічним прогресом, є позитивним. Вибух четвертого реактора ЧАЕС у квітні 1986 року спричинив страшні невідворотні наслідки: радіація вплинула на природу, на здоров'я і психіку людей. Той жах, який відчули українці (та й весь світ!), дізнавшись про аварію на атомній електростанції, не порівняти ні з чим. Кожен подумав не лише про себе та своє благополуччя, а й про дітей, онуків, про життя майбутніх поколінь, що приречені нести тягар відповідальності за наслідки катастрофи. Дотепер у місці трагедії не можна оселитися: воно й околиці отруєні радіоактивними хвилями, які завдали шкоди всьому людству. Ми, свідомі громадяни нашої Вітчизни, повинні пам'ятати цей урок і зробити все можливе, щоб подібне не повторилося ніколи.

Та не лише обережності й терпінню вчить нас українська історія, її сторінки містять приклади відваги, громадянської мужності й самопожертви. Хіба не є прикладом для всіх нас і для наступних поколінь референдум 1991 року, коли вся Україна майже одностайно віддала голоси за незалежність держави? Тоді наші співвітчизники виявили національну самосвідомість, прагнення до торжества ідеалів свободи, висловили протест проти денаціоналізації, повірили в наше минуле й майбутнє. Слово "минуле" вжите не випадково.Вважають, що людина повинна вчитися на власних помилках. Це твердження стосується й будь-якого народу: він має пам'ятати радісні і трагічні сторінки історії своєї держави. Українська історія також налічує чимало подій, які ми зобов'язані не забувати, аби не повторювати своїх помилок наново.

Чорнобильська катастрофа... Ця подія стала знаковою в історії України і до нам зрозуміти, що не все, створене людиною й ознаменоване науково-технічним прогресом, є позитивним. Вибух четвертого реактора ЧАЕС у квітні 1986 року спричинив страшні невідворотні наслідки: радіація вплинула на природу, на здоров'я і психіку людей. Той жах, який відчули українці (та й весь світ!), дізнавшись про аварію на атомній електростанції, не порівняти ні з чим. Кожен подумав не лише про себе та своє благополуччя, а й про дітей, онуків, про життя майбутніх поколінь, що приречені нести тягар відповідальності за наслідки катастрофи. Дотепер у місці трагедії не можна оселитися: воно й околиці отруєні радіоактивними хвилями, які завдали шкоди всьому людству. Ми, свідомі громадяни нашої Вітчизни, повинні пам'ятати цей урок і зробити все можливе, щоб подібне не повторилося ніколи.

Та не лише обережності й терпінню вчить нас українська історія, її сторінки містять приклади відваги, громадянської мужності й самопожертви. Хіба не є прикладом для всіх нас і для наступних поколінь референдум 1991 року, коли вся Україна майже одностайно віддала голоси за незалежність держави? Тоді наші співвітчизники виявили національну самосвідомість, прагнення до торжества ідеалів свободи, висловили протест проти денаціоналізації, повірили в наше минуле й майбутнє. Слово "минуле" вжите не випадково.

Волелюбності, одностайності в бажанні покращити життя народу, прагненню самим визначати долю Батьківщини навчила нас українська історія. Так, здобуття незалежності в 1991 році — це результат "уроків", які дали нам князі-патріоти Київської Русі, що захищали землі від набігів незліченних ворогів; це наслідок діяльності українських гетьманів, які понад усе ставили долю Батьківщини; це відлуння доль вітчизняних митців, які не схилили голови ні перед царським режимом, ні перед репресіями радянських часів... Сьогодні Україна є соборною тільки тому, що наша історія — це літопис подвигів, жертовності й любові до рідної землі.

"Даремно згадали доблесні наші старі часи. Бо йдемо куди — невідомо", — написано у Велесовій книзі. Вірю, у наш час це не так. Хіба український народ не виборов авторитет у всьому світі, хіба наша культура не є однією з найвизначніших серед інших народів? Протягом багатьох віків нелюдським терпінням, силою волі, урешті-решт, кров'ю нація виборола право на вільне й щасливе життя. Уроки історії недаремно "живуть" у пам'яті сучасних і наступних поколінь. Тільки завдяки їм будуємо прекрасне майбутнє нашої незалежної та демократичної України.

Ι.  образовательные:   проанализировать первую часть рассказа (образ барыни и  герасима; образ татьяны и герасима); формировать умение анализировать текст художественного произведения; развивать умение выражать свои мысли, оценивать поступки героев, делать выводы; формировать представление о  героях произведения на  основе сопоставления словесного и  графического образов (иллюстрации и рисунки); обогащать словарный запас. ιi.  развивающие:   развивать устную речь учащихся; навыки анализа образа героя и навыки сравнения героев произведения; развивать умения обобщать изученное. ιii. воспитательные:   воспитывать чуткое отношение к художественному слову; гуманное отношение к человеку. личностные ууд: формирование уважительного отношения к иному мнению; развитие мышления, внимания, фонематического слуха; развитие самостоятельности и личной ответственности за результаты своей деятельности, доброжелательности.метапредметные результаты: регулятивные ууд:   самостоятельно формулировать  тему и цели урока; иметь способность к целеполаганию.познавательные ууд:   формировать умения осознавать значимость чтения для дальнейшего обучения, понимать цель чтения; излагать  содержание прочитанного текста сжато, выборочно.коммуникативные ууд:   формировать умение аргументировать свое предложение, убеждать и уступать; формировать умение договариваться, находить общее решение; владеть монологической и диалогической формами речи; слушать и слышать других. методы:   проблемно-поисковые ( и подводящий к диалогу), метод самостоятельной работы с текстом, наглядный метод (презентация). приемы:   диалог, комментированное чтение, выразительное чтение, построение кластера, фронтальный опрос, художественный пересказ, синквейн,  цзацзуань. средства обучения:   компьютер, проектор, презентация, учебник, иллюстрации к произведению, отрывок из мультипликационного фильма “муму” режиссера валентина караева, аудиозаписи, наглядный материал (иллюстрации, детские рисунки).: рассказ  и.с.тургенева  “муму”.учебник “ 5 класс” в 2-х частях, издательство “просвещение”, 2012, рекомендован министерством образования и науки российской федерации. авторы:   в.я.коровина, в.п.журавлев, в.и.коровин.о.а.еремина  “уроки в 5 классе” книга для учителя.ход урока i.  самоопределение к деятельности (организационный момент).  презентация.  слайд 1– сегодня  у нас особенный урок. к нам пришли гости. подарите им свои улыбки, посмотрите, как они улыбаются вам в ответ, и начнем занятие. желаю, чтобы сегодняшний урок принес вам только радость. ii. проверка (:   проверка , актуализация и “выход” на объяснение нового материала)  слайд 2, 3, 4.– на прошлом уроке мы познакомились с биографией великого писателя и.с.тургенева и создания его рассказа “муму”. какие основные факты биографии вам запомнились? – дома вы читали рассказ “муму”. работаем в парах. восстановите последовательность эпизодов. для более продуктивной работы в паре вам в предлагаются памятки-инструкции. нет ошибок – “5”; одна или две ошибки – “4”; три, четыре ошибки – “3”.