11. У вірші М.Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» дитинство порівнюється
із:
а) раєм; б)ранком; в)піснею; г)дорогою.
12. Персонаж — це …
а) головний герой твору
б) другорядний герой твору
в) будь-який герой твору.
13. Встановіть відповідність між героєм та його характерними рисами
1. Агустус Глуп А) капризність, нервовість;
2. Верука Солт Б) агресивність, злість;
3. Віолетта Борегард В) врівноваженість, доброта
4. Чарлі Бакет Г) Самовпевненість, нахабність
5. Майк Тіві Д) Нестримність до їжі
14. Продовжіть речення. За жанром «Капелюх чарівника» є….
15. Назвіть тему віршу «Книги в червоній палітурці»
16. Дайте розгорнуту відповідь на прикладі яких героїв казки «Чарлі і шоколадна
фабрика» висміюються шкідливі звички дітей або напишіть твір-мініатюру на тему:
«Чому М. Цвєтаєва у своєму вірші назвала книги «одвічними друзями на все життя»?

11.б

12.В

13.1-б, 2-А, 3-В, 4-д, 5-Г

Далі я не знаю сорі

АРА́БО-МУ­СУЛЬМА́НСКАЯ КУЛЬТУ́РА, куль­ту­ра, сло­жив­шая­ся в 7–10 вв. в хо­де взаи­мо­дей­ст­вия ара­бов и за­воё­ван­ных ими на­ро­дов Ближ­не­го и Сред­не­го Вос­то­ка, Сев. Аф­ри­ки и Юго-Зап. Ев­ро­пы. По­ня­тие «А.-м. к.» обо­зна­ча­ет как куль­ту­ру соб­ст­вен­но ара­бов, так и ср.-век. ара­боя­зыч­ную куль­ту­ру др. на­ро­дов, во­шед­ших в со­став Ха­ли­фа­та.

Архитектура, изобразительное и декоративно-прикладное искусство

Употребляемый в научной и популярной лит-ре тер­мин «арабское ис­кус­ст­во» в ши­ро­ком смыс­ле оз­на­ча­ет иск-во араб. стран, на­чи­ная с древ­но­сти, и обоб­ща­ет дос­ти­же­ния ср.-век. изо­бра­зит. и при­клад­но­го иск-ва и ар­хи­тек­ту­ры за­воё­ван­ных и ис­ла­ми­зир. ара­ба­ми ре­гио­нов Ближ­не­го Вос­то­ка, Сев. Аф­ри­ки и Юж. Ис­па­нии. При всей общ­но­сти ху­дож. про­цес­сов, свя­зан­ных с ут­верж­де­ни­ем и гос­под­ством ис­лам­ской идео­ло­гии, араб. иск-во от­ме­че­но су­ще­ст­вен­ны­ми раз­ли­чия­ми ху­дож. сти­лей и форм, что объ­яс­ня­ет­ся куль­тур­ной спе­ци­фи­кой и свое­об­ра­зи­ем ис­то­рич. раз­ви­тия ка­ж­до­го ре­гио­на.

Араб. зод­чест­во, впи­тав тра­ди­ции Юж. Ара­вии и Сре­ди­зем­но­мо­рья, соз­да­ло тип ме­че­ти – осн. куль­то­во­го зда­ния ис­ла­ма – в Бас­ре, Ку­фе, Фус­та­те. Наи­бо­лее из­вест­ны Куб­бат ас-Сах­ра в Ие­ру­са­ли­ме, Омей­я­дов ме­четь (707–715) в Да­ма­ске, ме­четь Ибн Ту­лу­на в Каи­ре (876–879). Архит. стили этих ме­че­тей по­влия­ли на му­сульм. ар­хи­тек­ту­ру по­сле­дую­щих ве­ков араб. стран, Ира­на, Ин­дии, Кав­ка­за и Ср. Азии. Ме­че­ти, двор­цы от Ма­рок­ко до Йе­ме­на по­ра­жа­ют де­ко­ра­тив­ны­ми рос­пи­ся­ми и слож­ными ор­на­мен­та­ми и ис­кус­ным впле­те­ни­ем в них араб. надписей, мо­заи­кой и май­о­ли­кой, вы­пол­нен­ны­ми в ори­ги­наль­ной ма­не­ре. Ара­бы соз­да­ли тип узо­ра (ара­бе­ску), до­ве­ли до со­вер­шен­ст­ва иск-во кал­ли­гра­фии, ис­поль­зуя его в де­ко­ре зда­ний, по­су­ды, тка­ней, че­кан­ке, гра­ви­ров­ке и ин­кру­ста­ци­ях на пред­ме­тах бы­та.

Буду рада если чем-то смогла