Дати характеристику географічного положення та історії дослідження Євразії

Географічне положення та берегова лінія Євразії

Євразія - найбільший на Землі материк.

Його площа (з островами) перевищує 53 млн. км2, що становить 1/3 частини суходолу.

На материку і прилягаючих до нього островах розташовані дві частини світу - Європа й Азія.

Материк цілком міститься у Північній півкулі.

У Південній півкулі цілком або частково лежать тільки острови Індонезії.

Переважна частина Євразії розташована у Східній півкулі.

Тільки крайня західна і східна частини материка і ряд островів знаходяться у Західній півкулі.

Объяснение

ДОСЛІДЖЕННЯ ЄВРОПИ. Середземноморське узбережжя Європи було відкрите фінікійцями. Проте тільки стародавні греки, вдруге відкривши ці території, узагальнили і донесли до наших днів географічні відомості про них. Так, відомий вам історик Геродот, який жив у V ст. до н. е., у своїх працях описав усі відомі на ті часи землі. У IV ст. до н. е. грецький мореплавець Піфей вирушив на пошуки західної межі відомого європейцям світу. Припускають, що він здійснив плавання довкруж Піренейського півострова до західного узбережжя о. Великобританії і, можливо, досягнув  Ісландії. Давні греки зробили багато відкриттів у Південній Європі, плавали по Чорному морю.

У середні віки були завершені відкриття північного узбережжя Європи. Росіяни вихідці із древнього Новгорода, у Х–ХІІ ст. дійшли до Студеного (тепер воно називається Біле) і Баренцова морів. Вони розселилися на узбережжі і стали займатися промислом морської риби і морського звіра відкрили численні острови Північного Льодовитого океану.

ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ ПІВНІЧНОЇ АЗІЇ. Через суворі природні умови північні райони Азії – Сибір, Далекий Схід, Камчатка – тривалий час залишалися недослідженими. З ХVІ ст. величезн від Уральських гір до Тихого океану пройшли росіяни-землепрохідці. Йти відважувалися одиниці, адже ніхто не знав, що там чекає. Першим європейцем, який почав освоювати Сибір, був Єрмак Тимофієвич. Доріг у ту пору не було, тому  в глиб неосяжної землі пробиралися ріками й річечками.

У ХVІІ ст. землепрохідці досягли Далекого Сходу: Іван Москвітін зі своїм загоном дійшов до берегів Охотського моря, а Василь Поярков і Єрофей Хабаров – до річки Амур. Володимир Атласов уперше вздовж і впоперек пройшов далеку землю Камчатки. Він дослідив її численні поселення і вогнедишні вулкани. Семену Дежньову, який вирушив із гирла річки Колими у плавання Північним Льодовитим океаном уздовж берегів материка, вдалося досягти найдальшого краю сибірської землі – східного мису Азії, названого пізніше його ім’ям. Він з’ясував, що Азія і Північна Америка відділені протокою.

Велике значення для дослідження берегів Північного Льодовитого і Тихого океанів мала Велика Північна експедиція, організована російським урядом у ХVІІІ ст. Під керівництвом Вітуса Беринга в експедиції взяли участь сотні дослідників. Вона була найбільшою на ті часи як за кількістю учасників, так і за тривалістю та охопленням досліджуваної території.

До ХІХ ст. росіяни обстежили і “поставили під високу руку” Росії величезні території Північної і Північно-Східної Азії. Ці відкриття були пов’язані з пошуками місць, багатих на хутрових звірів, а пізніше – з пошуками корисних копалин. Дослідження росіян згодом були використані європейськими географами при складанні карт Азії.

Объяснение:

Євразія - найбільший на Землі материк. Його площа (з островами) перевищує 53 млн. км2, що становить 1/3 частини суходолу. На материку і прилягаючих до нього островах розташовані дві частини світу - Європа й Азія.  Материк цілком міститься у Північній півкулі. У Південній півкулі цілком або частково лежать тільки острови Індонезії.  Переважна частина Євразії розташована у Східній півкулі. Євразія - єдиний материк, що омивається всіма океанами.Євразія має усі типи клімату за класифікацією Кеппена, включно з найсуворішими типами гарячих і холодних температур, високих та низьких опадів та різними типами екосистем.

Картинка Б

Объяснение:

Из за рельефа