Твір роздум на тему річка мого дитинства​

Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.

Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.

Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.

Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.

Объяснение:

-який сьогоднi гарний ! так весело,радiстно! чи нне так? !

-о,звiсно.сьогоднi такий день.

-а пiдемо погуляемо до парку,там э гарни квiти! а доречi,якi твоii улюбленнi квiти?

-в мене рози та

-ти чомусь засмучена..що сталося? !

-да ти що,я така там   таке? !

-де?

-а ось там.бiжимо!

коли вони прiбiгли усi друзi вибiгли и попривiтали з днем !

-,ось чому була ти засмучченна.тебе не хто не ! але-ж тепер усi ми разом,тож давайте i

с того дня дiвчинка завжди помьятала що ii памьятають и

кинець: )