Хақназар ханның жүргізген саясатына баға берініз

Культура рубежу ХХ-ХХІ століття відзначається появою ряду нових особливостей

і розвивається у рамках якісно нової парадигми. Тому сьогодні є нагальна потреба в

інтенсивній філософській рефлексії сучасної культури, визначення її основних характеристик тощо. Культура рубежу ХХ-ХХІ століття є важливою складовою сучасної

інформаційної цивілізації, виражає її сутність і є тісно взаємопов’язаною з нею.

У науковій дослідницькій традиції між поняттями «популярної» і «масової» культури довгий час не проводились розмежування. Лише починаючи з 80-х років XX

століття, коли, внаслідок зміни соціокультурних парадигм, суспільство постмодерна

актуалізувало ідею конвергенції елітарної та масової типів культур, поняттю популярної культури як нової парадигми культурного розвитку, що володіє самостійним

смисловим наповненням, стали приділяти більше уваги. Але це притаманно більше

світовій культурологічно-філософській думці. В українському та російському науковому дискурсі залишилось домінуючим поняття «масова культура» і досі відсутнє є

чітке розмежування цих понять і вони часто виступають синонімами, народжуючи,

таким чином, проблему семантичної підміни двох понять. Наприклад, в наукових

виданнях досі є статті про маскульт і відсутні про популярну культуру. У російському

журналі «Питання культурології» («Во культурологи») за 2010 рік було надруковано кілька статей, у назвах яких говорилось про масову культуру: П. Кірічьок

«Духовна культура і масова інформація», О. Дробишева «Аксіологічний аналіз масової

культури», О. Ільїн «Функціональність і дисфункціональність масової культури», О.

Понукаліна «Розваги в контексті сучасної масової культури» та ін. Дані статті різнопланового характеру і напрямку, але не було жодної статті, де б у дискурс вводилось

поняття «популярна культура». У той же час явно дковується новий підхід до

розуміння сучасної культури.

Объяснение: