Аналіз вірша Артура Рембо "П'ЯНИЙ КОРАБЕЛЬ" :визначити тему, композицію, конфлікт (зовнішній і внутрішній), зміст назви твору, символіку вірша, провідні мотиви, художні засоби виразності та їх роль у творі; власні думки та враження від прочитаного
УРИВОК:Як понесли мене байдужі хвилі,
Зо мною не було завзятих моряків,
Бо дикуни їх стрілами пришили
До розмальованих, скривавлених стовпів.

І от, позбувшися свого вантажу
(Бавовни з Англії, фламандського зерна),
Безжурно я поплив без екіпажу,
Куди повабила мене далечина.

Глухий, немов той мозок у дитини,
Холодний, як зима, я плив під рев стихій.
Крушила буря береги камінні,
І хаос повставав, і лютував прибій.

Мене тоді благословили шквали,
Гойдали десять день на хвилях тих морів,
Що вже не першу жертву колисали,
І зник я із очей безглуздих маяків.

Всмокталася в моє соснове тіло,
Мов ніжний сок кислиць, морська вода мутна;
Понісши геть стерно, мене обмила
І від блювотини, й від синіх плям вина.

Я потонув тоді в поемі моря,
Сліпучій, зоряній,— зелену пив блакить,
Часами втопленик у глиб прозорий
Спускавсь задумливий, щоби в мандрівках жить.

Заливши пурпуром екстази дикі,
Повільні ритми хвиль, і запаливши синь,
П'яніша од вина і від музики,
Горіла там любов, гірка, немов полинь.

«П'яний корабель» (фр. Le Bateau ivre) — віршована символічна поема відомого французького поета Артюра Рембо, яка написана ним у 17-ти річному віці 1871 року в Шарлевілі.

У центрі твору — символічний образ корабля-людини, що ототожнюється із самим поетом.

Поява цього твору визначила формування нової поетичної системи, яку характеризують посиленням метафоричності, появою «зашифрованих образів», які допомагають уявити невимовне.

Поема складається з 25-ти олександрійських катренів зі схемою римування абаб.

Художник ф. п. решетников любил писать картины на детскую тематику, которая была развита им еще со времен великой отечественной войны. часто наблюдая за игрой подростков в «войнушку». именно с того дня он стал все чаще изображать на своих картинах детей в разных жизненных ситуациях.картина решетникова «мальчишки» была создана в 1971 году и тоже посвящена детям. прошло десять лет после легендарного первого полета человека в космос. все мальчишки грезили о космосе и как один хотели быть похожими на юрия гагарина. на картине три мальчика, которые августовской ночью забрались на крышу многоэтажного дома, чтобы понаблюдать за звездным небом. как известно в августе в средней полосе россии часто можно наблюдать звездопад и мальчишки, завидев очередную «звезду», стараются как можно быстрее загадать самое сокровенное желание.  всех «мечтателей» решетников помещает в центр картины. однако мальчишки разные по характеру, о чем свидетельствуют их позы. один подросток полностью облокотился на парапет. его друг держится за перила, все-таки непривычная высота его немного пугает. тот что посредине по дружески положил руку на плечо слева стоящему и рассказывает, то, что всего лишь несколько дней назад прочитал в какой-то книге. он указывает рукой на какую-то особенно яркую звездочку и возможно рассказывает о ней, особо делая акцент на ее названии. ему доставляет удовольствие ощущать некоторое превосходство перед товарищами, что так важно в таком возрасте. школьник рассказывает с такой увлеченностью, что его приятели не отрываясь, смотрят на звездочку, на которую указывает рассказчик. они немного завидуют ему, ведь он так много знает о галактиках и планетах. да и еще он мечтает - полететь на настоящем космическом корабле, на котором он обязательно совершит подвиг.