У реченні Там на зеленій лавці обкладені дердиною сперши голову на руки сидить білява панночка(М. Коцюбинський) уточнювальним членом речення є... (розділові знаки пропущені)
А) там
Б) на зеленій лавці
В) обкладеній дердиною
Г) сперши голову на руки
До ть будьласкаааа​

Було це давно, на свято Івана Купала. Якось однієї ночі дівчата плели вінки, слухаючи пісню хвиль Черемоша. Ось вінки сплетені, і побігли дівчата до Черемоша, аби кинути вінки на воду. Лише Лади серед них не було. Вона так захопилася збиранням квітів, що забрела далеко в ліс і заблукала. Злякалася Лада, почала шукати, кликати подруг, та даремно. А ніч, ця чудова купальська ніч, творила справжні дива: вчувалися голоси, завели танок лісові мавки. А під темними кущами розквітли небачені квіти. Вони розкривали свої ніжні пелюстки й сяяли сріблясто, манили до себе. Нахилилася Лада, зірвала квітку, вплела до свого вінка. І сталося диво: засвітився вінок голубуватим світлом. І почула дівчина тихий голос, народжений вітерцем:

- Пам’ятай, Ладо, що п’ять пелюсток цієї квітки - то п’ять засад щасливого подружнього життя. Запам’ятай і збережи в серці своєму на все життя: перша - то краса, друга - ніжність, третя - незабутність, четверта - злагода, п’ята - вірність.

Замовк голос, і невідома сила повела дівчину через ліс до берегів Черемоша. Але там вже нікого не було. Стояла Лада і думала, що робити. Раптом підійшов до неї хлопець і сказав:

- Може, мені подаруєш вінок?

Не промовивши й слова, простягнула свій вінок. Вінок упав на землю, розсипався, розрісся зеленим зіллям попід кущами, глянув на світ блакитними очима квіточок барвінку.