Ребзи Розвиток мовлення .
Контрольний твір за казкою -притчею Екзюпері "Маленький принц "
Теми (на вибір учня)
1 . Морально-філософський зміст казки "Маленький принц " Екзюпері .
2 . Мої роздуми над казкою " Маленький принц " Екзюпері

2.Всi дорослi спочатку були дiтьми, тiльки мало хто з них про це

пам'ятає, — говорить у присвятi до своєï казки

Маленький принц Антуан де Сент-Екзюперi . Цим вступом до дитячого твору

письменник неначе пiдкреслює, що вiн адресує його не тiльки

Дiтям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку,

складається враження постiйного порiвняння: ось так бачить

подiï Малюк, а ось так — доросла людина. I ця вiдмiннiсть

вражає! Дiти повиннi бути дуже поблажливi до дорослих, —

спiвчуває старшим Малюк, i цим самим письменник запевняє, що

дитяче бачення свiту — природнiше, людянiше, отже, правильнiше,

нiж у дорослих, i що свiт має бути зовсiм не таким, яким його

роблять дорослi люди. Особливо вражаючою та гострою подається у

казцi оцiнка Маленьким принцом життєвих настанов рiзних типiв

дорослих, не пов'язаних мiж собою, бо живуть вони поодиноко на рiзних

астероïдах.

Я вважаю, що Сент-Екзюперi саме в такий б вдалося розкрити глибини

внутрiшнього свiту цих людей, оскiльки ïм не треба прикидатися

кращими, бо вони живуть наодинцi зi своєю совiстю й переконаннями.

Очима Малюка ми неначе бачимо людство з усiма його проблемами, вадами:

турецький астроном, у вiдкриття якого не повiрили, бо вiн був одягнений

по-турецькому, ледар, що знiвечив свою планету, тому що вважав: …

iнколи якусь свою роботу можна й вiдкласти, од того нiчого не трапиться.

Знайомимося ми й з королем, для якого головне — щоб поважали його

авторитет, з пихатим честолюбцем, з пияком, якому соромно за згубну

ваду. Бiзнесмен iз четвертоï планети жадiбно рахував зiрки, щоб

бути багатим (чи не безглуздо?). Дивнi люди цi дорослi, — не

розумiє ïх Малюк. Але, на щастя, зустрiчаються йому й iншi:

лiхтарник з п'ятоï планети, який не смiшний. Мабуть тому, що вiн не

думає про себе. Старий географ викликає у Малюка (а через

нього й у нас) повагу, вiн заявляє, що у планети Земля гарна

репутацiя.

Сент-Екзюперi подає портрет людства нашоï планети, який

складається з вiдповiдноï кiлькостi знайомих нам жителiв iз

попереднiх планет. Так постає перед нами наша рiдна Земля,

сповнена, з погляду Малюка, всiлякого безглуздя: властолюбства, пихи,

жадоби, пияцтва, душевноï черствостi. На жаль, тi безглуздя мають

силу, а все розумне, добре, гарне — слабке. Та дорослi не

помiчають безглуздя, всяким дурницям надають великоï ваги, а

головного — краси природи i людських стосункiв, правдивостi,

товариськостi, широстi — не бачать i тому не визнають. Малюк

переконує нас, що у життi могли б бути й iншi стосунки, коли б

люди намагалися приручати одне одного, налагоджувати мiж собою зв'язки,

коли б вони сприймали свiт не очима, а серцем.

Добре бачить тiльки серце, найголовнiшого очам не видно, — вчить

нас Маленький принц. Казка викликала у моïй душi цiлий спалах

почуттiв, примусила замислитися над людськими вчинками i вадами. I хоч

вона закiнчується сумно, але залишає по собi не тiльки сум,

а й прагнення до прекрасного, свiтлого, чим надiляє людину

дитинство. Цей зiрковий свiт важливо пронести через все життя. Говорячи

словами автора, треба старанно берегти свiтильники: порив вiтру може

погасити ïх ….

Энергия и сила данко противопоставляется безволию и трусости толпы. усталые и злые люди, раздраженные своим бессилием, теряют человеческий облик: “данко смотрел на тех, ради которых он понес труд, и видел, что они — как звери. много людей стояло вокруг него, но не было на лицах их благородства, и нельзя было ему ждать пощады от них”. но данко сумел победить вспыхнувшее в нем негодование, потому что жалость и любовь к людям оказались в нем сильнее. чтобы спасти их, он совершает духовный подвиг. “"что сделаю я для людей? " — сильнее грома крикнул данко. и вдруг он разорвал руками себе грудь и вырвал из нее свое сердце и высоко поднял его над головой. оно пылало так ярко, как солнце, и ярче солнца, и весь лес замолчал, освещенный этим факелом великой любви к людям-.”. пылающее сердце данко — это символ жертвенного служения людям, а сам герой — воплощение всего лучшего в человеке. и каким жалким и низким на его фоне кажется “осторожный человек”, который, “боясь чего-то, наступил на гордое сердце ” я думаю, что в легенде о горящем сердце данко выражается авторская позиция по вопросу о смысле жизни. другими словами, весь смысл жизни, по горькому, в жертвенном, бескорыстном служении людям. правда, в настоящее время такая позиция вряд ли будет популярной. мне кажется, что большинство из нас уподобляется “осторожному человеку”, наступившему ногой на пылающее сердце. не потому ли нам приходится переживать мучительный кризис, как нравственный, так и в области материального. конечно, нельзя требовать от людей жертв насильно, и великие подвиги не каждому по плечу. но если мы будем стараться стать добрее, отзывчивее, тем, кто в этом нуждается, то мир наверняка изменится к лучшему. а жизнь человека, дарящего людям душевное тепло, можно назвать прекрасной и имеющей смысл.