→→"40 БАЛОВ ДАЮ!!!" Желательно побистрее решить тести даю "40 БАЛОВ"←←

Рівень 1 (5 балів)
1.Постійний епітет ужито в рядку
а) …туман поле покриває
б) …орли та із Січі вилітали
в) …сизий орел о степу літає
г) …над степом та сонечко сідає
2.Повстання Гайдамаків зображено в пісні
а) «Зажурилась Україна»
б) «Ой Морозе, Морозенку»
в) «Максим козак Залізняк»
г) «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»
3.Виконується речитативом, немає поділу на строфи, виконання супроводжується грою на бандурі, кобзі чи лірі – це ознаки …
а) Думи
б) Історичної пісні
в) Історичної поеми
г) Балади
4.Прочитайте уривок із вірша «Думи мої, думи мої…»
Прилітайте, сизокрилі
Мої голуб’ята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти…
У цих рядках наявний художній засіб
а) Гіпербола
б) Анафора
в) Архаїзм
г) Епітет
5.Твори у яких передано думки й почуття, викликані складними проблемами буття: життя і смерті, розвитку суспільства, природи та ін..
Це визначення …
а) Громадянської лірики
б) Філософської лірики
в) Пейзажної лірики
г) Інтимної лірики
6.З якого дерева посипалися квіти у вікно до героїні поезії Лесі Українки «Давня весна»:
а) Яблуні
б) Вишні
в) Каштану
г) Сливи
7.Герасим порівнював Параску з:
а) Пишною квіткою
б) Конякою
в) Бджолою
г) Соловейком

8.Драматичний твір, у якому засобами гумору й сатири відображається смішне, висміюються негативні явища й риси людського характеру – це…
а) Комедія
б) Трагедія
в) Трагікомедія
г) Немає правильної відповіді
9.Як незадоволений пан за поведінку і прагнення Остапа до волі, називав кріпака з твору «Дорогою ціною»:
а) Скаженим
б) Лихущим
в) Підступним
г) Гайдамакою
10. Доповніть речення: «У Юлька тато…»:
а) Архітектор
б) Інженер
в) Будівельник
г) Безробітний.
Рівень 2 (1 бал)
11. Співвіднесіть твір з його жанром

1.«Місце для дракона»
2.«Сто тисяч»
3.«Ніч перед боєм»
4.«Шпага Славка Беркути»

а) Повість
б) Оповідання
в) Комедія
г) Трагікомедія
д) Повість-казка

Рівень 3 (2 бали)
1.Визначте ідею вірша «Любіть Україну!» В. Сосюри
2. Ким був Іван Дрот з твору «Ніч перед боєм»?

Рівень 4 (4 бали)
Напиши твір-мініатюру на тему"Як я розумію образ білого коня Шептала?" за оповіданням В. Дрозда "Білий кінь Шептало".

Проблеми забування своїх коренів, цурання національної приналежності, рідного краю, культури, мови хвилювала багатьох українських письменників. до цих проблем не залишився байдужим і микола вороний. свої роздуми над долею рідного краю і тих, хто від нього відцурався, хто забув мамину колискову, зневажив батьківські напуття, соромиться рідної мови і звичаїв, письменник втілив у чудовій поемі «євшан-зілля».  взявши за основу давню українську легенду, микола вороний творчо її осмислив і створив оригінальний твір з глибоким філософським змістом, твір, який є актуальним і через сто з лишнім років після його написання, і, як не прикро, не втрачає злободенності в наш час.  микола вороний створив своєрідне обрамлення народній легенді: розпочав вступом, де зауважив, що в цій легенді «між рядками слів таїться якесь пророкування, яке  надію,  певну віру в ідеали  тим, котрі вже край свій рідний  зацурали, і закінчив поему власними роздумами, у яких провів паралель між героєм легенди — ханським сином і долею україни.  так, справді, доля нашої землі нагадує долю хана, сина якого взяли в полон і завезли на чужину. як і ханський син, численні українці забули про рідний край, і звикли «край чужий, чужі звичаї, як за рідні уважати». але якщо в половецького хлопця так склалася доля, що він опинився далеко на чужині, де не чув рідної мови, не бачив рідних людей, то, на жаль, у нас все по-іншому. скільки українців, живучи у своїй  рідній країні, не вважають себе українцями! скільки не вважають українську мову рідною! скільки людей переймають чужі звичаї, забуваючи про свої! на жаль, таких безбатченків дуже багато. можливо, вони й не винні в тому, що не відчувають приналежності до української нацїї, адже не одне століття в нашій країні проводилася політика русифікації! але сьогодні, коли триває розбудова нашої держави, чому вони так вперто ігнорують усе, що пов'язано зі словами «український», «національний» ! якби вони хоч трохи розкрилися назустріч! але вони, як ханський син в поемі вороного, перебувають у забутті  і як микола вороний у своїй поемі, я хочу спитати, може, хтось дасть відповідь на це питання хоч через сто років після його виникнення:   де ж того євиїану взяти,  того зілля-привороту.  що на певний шлях направить, —  шлях у край свій повороту? !