aslanovrusik44

10.04.2020 16:48

Українська література

Есть ответ 👍

Міхаель Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» Дати письмово відповіді на питання по змісту твору.
Пишіть лише відповіді.
«Відгадайте країну чи місцевість за її описом»
1.«Вона була геть крихітна, особливо коли порівнювати її з іншими країнами та континентами... На її теренах умістилося б хіба дві наших кімнати, проте на весь край здіймалась одна гора з двома вершинами, однією високою й однією трішки нижчою. Навколо гори звивалися різні дороги з маленькими мостами.»
2.«Зроду він не бачив такої краси... Там були дивовижні дерева й квіти, які мінилися небаченими барвами і вражали химерними формами, проте, як це не дивно, всі вони, здається, були прозорі, мов якісь вітражі... де-не-де зміїлися річки, над якими вигиналися вишукані, тоненькі містки з порцеляни. Деякі з містків мали чудернацькі дашки, на яких висіли тисячі маленьких срібних дзвоників, виблискуючи у вранішньому світлі...»
3.«... непрохідні джунглі, де росли строкаті скляні дерева, зміїлися ліани й вабили око екзотичні квіти. Крізь прозорі дерева прозирали сонми дивовижних тварин... Тут, наприклад, пурхали гігантські
метелики завбільшки з широку парасольку від сонця.»
4.«Усі гори, як одна, були в червоно-білу смужку, тільки в кожної з них ці смужки йшли по-своєму - в однієї вздовж, в іншої поперек, у третьої - по діагоналі, або на хвилястий штиб, або зигзагом; траплялися серед них картаті або й ще вкриті геть химерними візерунками.»
5.«Все тут було кам’‎яне: знизу - суцільний червоний камінь, гладкий, як асфальт, згори - нависають неприступні скелі, крізь які не проб’‎ється жоден сонячний промінь, а в самісінькому кінці ... світиться призахідне сонце, офарблюючи пурпуром потріскані кам’‎яні стіни.»
6.«Навкруги самий пісок, камені й галька. Десь на крайнебі на тлі сутінкового неба чорнів силует гігантського кактуса, відростки якого здалеку нагадували п’‎ятірню...» (Край Світу)
7.«... дорога доведе вас до величезної брами... Тут найтемніше місце, навіть у ясні сонячні дні ... тут панує суцільна пітьма.»