Из чего складаэтся история наприклад Исторична особа исторична факт историчний образ историчний дослидження​

Цікаво, що зміст кожного слова окремо і зміст словосполучення «історична правда» загалом не є тотожними. Cловосполучення містить не лише лінгвістичне трактування, а й несе певну зашифровану інформацію, яку без знання ментальних кодів нації прочитати правильно важко.

Історична правда України у трактуванні українця і поляка матиме, безперечно, різний зміст, хоча предмет обговорення однаковий.

Тому, трактуючи це поняття, треба наперед зазначити, що однозначно пояснити історичні події неможливо, бо історичний процес дуже суперечливий, а усе наше знання про минуле - відносне, здобуте не від очевидців фактів та подій, а від «третіх» людей, які при передачі інформації, її обробці не могли не додати краплю власного трактування, власних емоцій, пов'язаних з подією.

Тому пізнання правди - це лише безперервний процес наближення до неї. Факт може бути один, а трактувати його можна по-різному, що ми і бачимо в сучасній історичній науці різних країн світу.

Доцільно почати з най шого - визначень, які подає Великий тлумачний словник сучасної української мови.

ПРАВДА: 1. Те, що відповідає дійсності; істина. // Певна сукупність достовірних відомостей про що-небудь. // Дійсний стан речей. Дійти правди. 2. Правдивість; правильність. // Який відповідає істині, дійсності. 3. Справедливість; порядок, який ґрунтується на справедливості. // Соціально зумовлене розуміння справедливості. 4. Вживається як назва кодексів середньовічного права.

Объяснение:

Історичне дослідження починається з виявлення джерел (евристика) з вибраної теми. Всі джерела, використовувані в історичних дослідженнях, можна розділити на два основних класи: історичні й археологічні. У випадках, коли письмові джерела відсутні, використовують винятково археологічні джерела. Найважливішими історичними джерелами є письмові тексти — хроніки, документи, листи, тощо. — їх називають первинними історичними текстами.

Історичні джерела виступають як свідчення, відображення, образи, сліди минулого, використання яких послуговується для реконструкції історичного минулого. У ході такої реконструкції виникають історичні праці — їх називають вторинними історичними текстами (або історіографією).

Приступаючи до дослідження джерел, історик повинен знати історичну обстановку, своєрідність мислення і особливості передачі інформації в епоху, що вивчається, володіти спеціальними знаннями, необхідними для роботи з документами вибраного періоду (наприклад, для епохи феодалізму — знання палеографії, історичної граматики і ін.).

Визначення достовірності джерела складається з вирішення трьох завдань: встановлення тексту, інтерпретація джерела і вивчення його походження.

Одним із найважливіших принципів забезпечення вірогідності результатів дослідження є принцип об'єктивності, який зобов'язує розглядати історичні явища і події у всій їх складності, багатогранності й суперечливості, з урахуванням усієї сукупності позитивних і негативних сторін їх змісту, незалежно від того, чи подобаються вони дослідникові чи ні[1].

Скорее всего под направлением, имеется виду группа войск: Север, центр и юг.

1-е направление: северо-восточное направление; группа армии "Север"; Событие: Блокада Ленинграда; Прибалтийская операция;

2-е направление: восточное направление; группа армии "Центр"

Событие: Смоленское сражение, Битва за Москву;

3-е направление: юго-восточное направление; группа армии "Юг". Событие: операция "Блау".