furi2

16.04.2020 22:56

Українська мова

Есть ответ 👍

Кто шарит в украинском решить, от ❤
Складне речення, що містить більше двох частин, подано в рядку *
А) Пахне хлібом трава, що купала мене з дитяти, пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати.
Б) Є такі люди, які цілий вік цвітуть то молодою дівочою красою, то розкішною повною молодечою, то якоюсь старечою красою.
В) Над плесом озера я юність пригадав, вечірні небема і посвист крил качиних, туман, що молоком біліє по долинах, в лататті й комишах прозороводий став.
Г) Щасливий той, хто пізнав у дитинстві чари рідного слова, виховав у собі жагу пізнання й зберігає його протягом цілого життя.
2. Складне речення з різними видами зв*язку подано в рядку *
А) Щасливий той, хто зрозуміть зуміє, що лиш любов - продовження життя...
Б) Але воно живе - забуте й незабуте, а час не зупиняється, а молодість біжить, і миті жодної не можна повернути, щоб заново, по-іншому прожить.
В) І якщо упаду я в герці головою назустріч весні, хай у тебе залишиться в серці цей вогонь, що не гасне в мені.
Г) Рідна мова - найбільша духовна коштовність, у якій народ звеличує себе, якою являє світові найцінніші набутки свого серця й мудрості, передає з покоління в покоління досвід, культуру і життєдайні традиції.
3. Складне речення з підрядним і безсполучниковим зв*язком подано в рядку *
А) Птахи, вириваючись у сизі примерки степу, не могли залітати дуже далеко й високо, бо крила їх робилися зволоженими; і вони опускалися зовсім низько, майже до самої землі.
Б) Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала; весни такої не було й не буде, як та була, що за вікном цвіла.
В) Будь щедрою, хай плаче твоє листя, роздай плоди і знову зацвіти.
Г) Усохли верби, вижовкли рови, і дика качка тоскно обминає рудиментарні залишки багви.
4. Укажіть складне речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв*язками *
А) Ми йдемо по Україні від степів до гір, від лісів до морів, звідусіль виходимо на прадавні шляхи, і немає нам ліку.
Б) Ми чинимо волю наших предків, це вони нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею із нашими багатолюдними містами, із нашими тихомрійними селами, із нашими злотоверхими церквами.
В) Зелена ніч... На Україні безліч таких видінь: раптовий шелест вітру, і спроквола пшениць високі пензлі вмочає думка в зоряну палітру.
Г) В кра рань я тут відчув устами: тремтить, як серце, білий лист осик, і брякне з дуба тугопругка зав*язь, як слово брякне в сповитку моїм.
5. Визначте складне речення з різними видами зв*язку, що відповідає схемі [ ], і [ ], (що ), (...). *
А) А тиха пристань ожива, в артілях виспіли жнива, вантажать дим багряні кулі, і кавуни лежать поснулі, за човном човен відплива.
Б) Золота порохівниця місяця, вистромившись із-за могил, порошила трави голубим пилом, і здавалося козакові, що там, у степу, ворушиться щось, іржуть чиїсь коні.
В) Цицерон (римський філософ) був творцем латинської мови: з важкої зброї викував тонку гостру рапіру, яка проникає в найтонші вигини душі.
Г) Село! І серце одпочине. Село на нашій Україні,неначе писанка, село зеленим гаєм поросло, цвітуть сади. біліють хати, а на горі стоять палати, неначе диво.
6. У поданому складному реченні (розділові знаки випущено): Величним видався не бачений досі степ він почався мабуть уночі бо вранці коли Леся прокинулася погляд потонув у безкрайому голубуватому А) три частини;
Б) чотири частини;
В) п*ять частин;
Г) шість частин.
7. Пунктуаційну помилку ДОПУЩЕНО в реченні *
А) Смійтесь, бо сміх усе перепалить, а в сльозах і втопитись можна.
Б) Звичайні норми починають старіти, тривожний пошук зводиться в закон, коли стоїть історія на старті перед ривком в космічний стадіон.
В) Нехай серця не знають супокою, хай обганяють мрії часу біг і наша юність буде хай такою, щоб їй ніхто не заздрити не міг.
Г) Осінній день ще яблука глядить, листочок-два гойдає на гілляках, і цілу ніч щось тихо шарудить, і чорні вікна стигнуть в переляках.
8. Розділові знаки ПРАВИЛЬНО поставлено в реченні *
А) Є для серця така покута - забувати скоріше зло, аніж те, що мусило бути, і чого в житті не було.
Б) А спомин - це таке щось неповторне, таке щось невимовне і сумне, що, коли він крилом своїм огорне, то це уже ніколи не мине.
В) Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи, де зорі ясні, і де тихі води?
Г) І що найтяжче: мука ж моя марна, бо зрада - діло темне і брудне.​