Хто з українців обирався ректором Болонського університету?
а)Юрій Котермак
б) Кирило Туровський
в)Спиридон
г)Федір Коріатович​

а)Юрий Котермак

Объяснение:



НОВИНИ

ЛЮДИ

РОЗРОБКИ

ЛЮДИ

Українець, який керував найстаршим університетом Європи

Багато хто із нас звик думати, що українці через статус бездержавного народу не долучилися до найвизначніших наукових і культурних звершень світу. Але останнім часом ця думка розвіюється рядом фактів. Один із них — історія Юрія Котермака, який був ректором Болонського університету — найстарішого навчального закладу Європи.

Про народження та становлення цієї особистості залишилося мало даних. Відомо лише, що Юрій Котермак з’явився на світ близько 1450 року в українському місті Дрогобич у родині солевара. За місце народження у майбутньому колеги наділять науковця прізвищем "Дрогобич", під яким він й увійде до історії світової науки.

Незважаючи на скромний статус батька, юному Юрію вдалося отримати гідну освіту. Його першим вчителем став місцевий священник. Далі ж українець відправився до Кракова, де 1473 року здобув ступінь магістра у тамтешньому університеті.

Але його серце та наукові амбіції прагнули більшого. У XV столітті всіх вільних духом студентів вабила Італія, де народжувалася культура Відродження. Флоренція та Болонья стали осередками цього процесу. В останній розташовувався найдавніший університет Європи, що славився своїми вільними звичаями. Наприклад, у Болонській вищій школі могли навчатися та викладати жінки.

Саме у цьому університеті Юрій Дрогобич після свого навчання у Польщі проходив курс із медицини та із вільних мистецтв. Там 1478 року він дістав звання доктора філософії. Чотирма роками пізніше у його скарбниці з’явився новий статус — доктор медицини.

Із 1478 по 1482 роки Юрій Дрогобич читав лекції із астрономії в Болонському університеті. Колеги навіть обрали українця ректором закладу на два роки (посада не передбачала більший строк).

Надалі науковець вирушив до Папського престолу до Риму, де видав свій астрономічний трактат "Прогностична оцінка 1483 року". Це перша відома друкована праця, написана українцями. У ній Юрій Дрогобич подав сво з астрономії та географії та висунув гуманістичне за своєю сутністю припущення — що людський розум здатен пізнати Всесвіт.

Вочевидь, із останньою думкою був згоден і найвідоміший учень Юрія Дрогобича — Миколай Коперник, який подарував світові вчення про те що, усі планети нашої космічної системи обертаються навколо Сонця. Великий поляк був студентом Котермака під час останньої "викладацької каденції" українця — у Краківському університеті. Юрій Дрогобич працював там із 1487 року і аж до самої смерті у 1494 році.

Українець Юрій Дрогобич — науковець, визнаний світом

1. мероприятия в сельском хозяйстве. военный коммунизм. крестьянину оставляли продукты по установленной норме потребления, всё, что было сверх, забирали продовольственные отряды. это называлось продразвзрсдка. эта мера вводилась еще царским и временным правительством, её подтвердили и усилили большевики. декрет о земле запрещал наёмный труд в сельском хозяйстве. большевики оставили в силе хлебную монополию временного правительства, хлебная торговля только в руках государства. нэп. отменили развёрздку и заменили ёё налогом с возможностью снижения в " зависимости от старательности хозяина" и переводе в дальнейшем в денежное исчисление ( а не продуктами как раньше). вводилась свобода частной торговли, продукты можно было продать на рынке. разрешили нанимать работников, при условии, чтобы члены семьи нанимателя работали так же. крестьяне могли вступать в кооперативы, а значит могли брать кредиты в кредитных организациях. допускалась аренда земли 2. промышленность. военный коммунизм. предприятия всероссийским советом народного хозяйства (вснх), инициатива не поощрялась. рабочие получали за труд пайки, которых было всего 3 категории в зависимости от условий труда и наличия иждивенцев. труд оплачивался равно для всех, квалификацию не учитывали. предприятия национализировались, частный бизнес ущемлялся. на предприятиях комитеты из рабочих, они контролировали бывших владельцев и старых . сырьё и материалы, а также готовая продукция распределялись вснх. существовала всеобщая трудовая повинность и трудовые армии. самовольный переход на другую работу запрещался. нэп. предприятия получили свободу. вснх занимался только общими вопросами регулирования. они объединялись в тресты и синдикаты по отраслям. получили возможность кредитоваться, самостоятельно определяли размер фондов зарплат, развития производства и премий. закупали оборудование и материалы и сбывали продукцию сами. рабочие получали зарплату деньгами с учетом квалификации, появились премии. отменялись трудовые армии и трудовая повинность. частный бизнес расширился, появилась свобода торговли. стало возможным нанимать работников частным предприятиям до 20 чел. появились ярмарки. государство оставило за собой тяжелую промышленность, транспорт, энергетику. возникали концессии с зарубежным капиталом в основном в сырьевых отраслях. 3. товарно - денежные отношения. военный коммунизм. преобладал натуральный обмен. разнообразные денежные знаки сильно обесценились и цены исчислялись миллионами. вклады населения свыше 5000 руб в банках были реквизированы, снять можно было около 500 руб. в месяц. государство непрерывно печатало деньги, ни чем не обеспеченные. была введена пайковая система. 3 категории для рабочих, домохозяек с детьми, инвалидов, а четвёртая для "классово чуждых элементов и лиц свободных профессий" и выдавали ёё когда отоварены были 3 предыдущие категории. нэп. проведена денежная реформа. многочисленные обесцененные бумажные деньги - царские, временного правительства, советские до реформы были обменены по фиксированному курсу на новый рубль. вводились в обращение монеты из золота в 10 руб. и серебра 1 руб. и приравненные к ним бумажные деньги. заработали кредитные учреждения по отраслям хозяйства. банки выдавали кредиты и обслуживали финансы предприятий и граждан. кооперативы, тресты, синдикаты могли кредитоваться друг у друга. государством был создан внешторгбанк для обслуживания внешнеторговых операций.