до ть будь ласка ів!!!!!! потрібно написати твір на одну з тем:
1. Що потрібно, аби зберегти себе, свої найкращі риси, не розгубити їх на шляху до дорослості ( за прочитаними творами)
2. Кохання чи закоханість( за твором В.Чемериса)
3. Добро й зло, вірність і зрада , доцільність самопожертви у творі Ю. Винничука “Місце для дракона»​

У книзі Юрія Винничука “Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїд­ний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші. Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона.  Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. Ось така каламбурна зав’язка Винничукової повісті-казки. Далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розпо­відає про свої клопоти через нього. М’якосердий Грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві. “Життя володаря не варте й одного рядка поета”, – розпачливо промовляє Грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник. – “Навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”.  Продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до Господа. Але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? Ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. “Що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? Де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати – сили його підупадають. Боже! Пошли нам драконів!” – роздумує автор.

Майбутнє … Ніхто з нас не в змозі передбачити його. Але як же хочеться хоча б на мить, на одну хвильку, зазирнути в нього, побачити це невідоме і таке непередбачуване -жадане, далеке, цікаве.У кожного з нас свій шлях, дорога, якою ми маємо пройти самі, долаючи перепони, переборюючи труднощі, докладаючи немало зусиль. Але дуже важливо йти по ній з добрим серцем, чистою душею, світлими мріями. Я дуже часто, як і багато моїх ровесників, замислююсь над тим, яким же воно буде – моє майбутнє? І чим довше я про це думаю,тим більше розумію, що мій майбутній життєвий шлях тісно пов'язаний з долею моєї Батьківщини, країни в якій я народилася, яка дала мені можливість отримувати знання, життєвий досвід, країни, де я буду жити і працювати далі. Мабуть, не все досконало в нашому житті, є дуже багато проблем, які потрібно вирішувати, труднощів, які потрібно долати, але хочеться вірити, що щире бажання людей, які прагнуть кращого для нашої країни, вміння цих людей, досвід і працелюбність, до нашій молодій країні розвиватися і бути такою, в якій хотілося б жити і працювати нам, теперішнім і майбутнім її мешканцям. Я не знаю свого майбутнього, тільки мрію про нього, Але впевнена, як би не будувала своє майбутнє, якою життєвою дорогою не йшла, завжди буду старатися бути корисною, щиро допомагати людям і робити так, щоб люди, які будуть іти поруч зі мною, були щасливі й усміхнені.Я дуже хочу бути щасливою у своїй країні, а якщо цього прагну не я одна, а сотні, тисячі, мільйони дітей, то впевнена: майбутнє у нас є, і воно буде прекрасне!

Объяснение:

Діло в шляпі – усе гаразд, як слід; все йде успішно Ведмідь на вухо наступив – про тих, хто не має музичного слуху Не святі горшки ліплять – при бажанні можна навчитися багато чого Дідька лисого – вживається для позначення рішучого заперечення чогось; виражає незгоду з ким-небудь Подбивав клинці – залицятися до кого-небудь Чекати в моря погоди – даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним Наче вітром здуло – хтось або щось несподівано або безслідно зник чи зникло Що з воза впало, те пропало – безповоротно

Объяснение: