Как протозвезда превращается в звезду?

Физ Объяснение:

ответ:Во Вселенной главное – звезды. В звездах главное то, как они родились. В современной астрофизике принято считать, что формирование первого поколения звезд завершилось спустя несколько миллионов лет с момента Большого взрыва. Сначала сформировались галактики, которые впоследствии распались на протозвезды. Протозвездой называется стадия развития звезды, характеризующаяся сжатием и не имеющая еще термоядерных источников энергии. Первые звезды рождались в газовом облаке, состоявшем из водорода и гелия. Они образовывались медленней, чем современные, и масса их была больше. Они синтезировали тяжелые элементы, которые были выброшены в межзвездное при взрывах сверхновых. Из вещества, обогащенного этими элементами, родилось второе (современное) поколение звезд. Так образовалась и наша Солнечная система, и все, что в ней есть. Таким образом, мы – потомки сверхновых взорвавшихся звезд. Чем больше масса вашего тела, тем больше вы звезда. В начале ХХ века Джордж Дарвин, астроном, сын знаменитого Чарльза Дарвина, предложил своему студенту Джеймсу Джинсу изучить во о том, как можно удержать равновесие газового облака в космическом Джинс пришел к выводу, что эта задача не имеет решений: любое космическое облако будет либо рассеиваться, либо под действием собственного тяготения сжиматься. Рассеиваться может маленькое, разреженное и горячее облако. Но такое случается нечасто. Большие, плотные и холодные облака сжимаются. Именно в них (и только в них) образуются звезды. На «джинсовской неустойчивости» держится современная теория эволюции Вселенной. Звезды образуются внутри плотных молекулярных облаков, которые обычно препятствуют непосредственному наблюдению протозвезд. Только излучение в инфракрасном- и радиодиапазоне дает нам информацию о них. Протозвезда развивается в три этапа. Сначала возникает гравитационная (джинсовская) неустойчивость, когда под действием сил тяготения растут температура и плотность фрагмента облака. Затем наступает фаза быстрого сжатия, практически свободного падения вещества к центру облака. Наконец протозвезда становится непрозрачной для собственного теплового излучения, температура, плотность и давление растут, а сжатие замедляется. Наступает этап медленного сжатия. Когда температура достигает нескольких миллионов градусов, начинаются термоядерные реакции: водород превращается в гелий, при этом происходит выделение тепла, с прекращением сжатия протозвезда становится звездой.

Объяснение:  

Почнемо з того, що ви дасте відповіді на запитання:

1. Продовжте означення, обравши одне правильне продовження із запропонованих нижче: «Електричний опір - це...»

- швидкість впорядкованого руху заряджених частинок;

- коефіцієнт, який характеризує роботу сил електричного поля по переміщенню вільних носіїв заряду;

- фізична величина, яка характеризує здатність провідника перешкоджати проходженню струму;

- фізична величина, яка характеризує кількість зарядів, які проходять через поперечний переріз провідника за одиницю часу.

2. Продовжте означення, обравши одне правильне продовження із запропонованих нижче: «Напруга - це...»

- сумарна енергія вільних носіїв заряду;

- робота сил поля по переміщенню одиничного заряду з нескінченості в дану точку електричного поля;

- величина, що характеризує зміну кінетичної енергії вільних носіїв заряду в електричному полі;

- робота сил електричного поля по переміщенню одиничного заряду між двома точками цього поля.

3. Вкажіть правильний запис закону Ома для однорідної ділянки кола:

А)

Б)

В)

Г)

Послідовне і паралельне з'єднання провідників

Провідники в електричному  колі можуть з'єднуватися послідовно і паралельно.

Послідовне з'єднання

При послідовному з'єднанні провідників (мал. 1.) сила струму у всіх провідниках однакова:

I1 = I2 = I.

Малюнок 1.

Послідовне з'єднання провідників

За законом Ома, напруги U1 і U2 на провідниках рівні

U1 = IR1,   U2 = IR2.

Загальна напруга U на обох провідниках дорівнює сумі напруги U1 і U2:

U = U1 + U2 = I(R1 + R2) = IR,

де R – електричний опір всього кола. Звідси слідує:

R = R1 + R2.

При послідовному з'єднанні повний опір кола дорівнює сумі опорів окремих провідників.

Цей результат справедливий для будь-якого числа послідовно з'єднаних провідників.

Паралельне з'єднання

При паралельному з'єднанні (мал. 2) напруга U1 і U2 на обох провідниках однакові:

U1 = U2 = U.

Сума струмів I1 + I2  , що протікають по обох провідниках, дорівнює струму в нерозгалуженому колі:

I = I1 + I2.

Цей результат виходить з того, що в точках розгалуження струмів (вузли A і B) у колі постійного струму не можуть накопичуватися заряди. Наприклад, до вузла A за час t приходить заряд I*t    а виходить з вузла за той же час заряд I1*t + I2*t. От