Мой любимый персонаж в произведении Дж.Толкиена «Хоббит,или туда и обратно мне очень надо​

Федько— заводій, дитячий «отаман». «спокій був його ворогом», — сказано про федька в авторській ремарці. і це справді так. федько любить влаштовувати ризикові розваги, дражнити сусідських хлопців. скільки в ньому відваги, життєвого азарту, винахідливості й тієї надійності, яка, власне, й робить його ватажком! в оповіданні «федь-ко-халамидник» важлива не тільки напруга подієвої інтриги, а й психологічний сюжет. ось як автор малює сцену, в якій один виявляє слабкість духу, а другий — великодушність (слабкодухий боягузливий толя перекладає свою провину на федька — і той його рятує) «федькові знов упала з голови шапка, як ударив його толин батько. він підняв її й подивився на толю. але толя тулився до матері, яка милувала його і жаліла його… » федько ів толю, а розплатився за це тяжкими побоями своїх і чужих батьків, та, зрештою, власним життям. проте, очевидно, по-іншому він не міг. бачити перед собою слабкого, морально пригніченого, настрахованого і завдати йому удару — це не у федьковому характері, це понад його гідність!