Хто входив до колективу цирку? Яким був перший номер Сили?
Кого Фікса зробив своїм спільником і “очима і вухами”?
За яких обставин до Сили потрапила мавпочка Беня?
Хто був супротивником Сили у “грандіозному бою двох ведмедів”?
Як після бою змінилося ставлення Сили до боротьби на арені?
Про що по Силу англійська королева?
Що сталося з Силою після бою з Джебсоном?
Чим закінчується повість?
Чого навчає повість О.Гавроша “Незвичайні пригоди Івана Сили”?

Кобзареве слово "живе"    на мій погляд, кобзареве слово дійсно "живе", причому у двох сенсах одночасно. по-перше, поезії тараса григоровича шевченка - нашого кобзаря - є живими, бо беруть за душу. героям його віршів завжди співчуваєш. читаючи поезії шевченка, я ніби чую голос самого кобзаря - людини, яка дуже любила свій народ і прагнула кращої долі для нього. образи шевченківських поезій теж живі: легко повірити, що він писав про реальних живих людей. по-друге, хоча поезії шевченка були написані більше сторіччя тому, кобзареве слово досі "живе". багато чого змінилося в україни з тих часів, коли жив і творив кобзар. багато з того, про що він тільки мріяв, стало реальністю. але шевченка досі читають і перечитують, йому зводять пам'ятники, його ім'ям називають школи та вулиці. майже в кожній родині на книжковій полиці стоїть "кобзар" - збірка поезій тараса шевченка. його будуть читати і через сто, і через двісті років, тобто його слово - живе і ніколи не помре.