6 клас, українська мова. 6 завдання до 18:00​

хто підмет відносний розряд

Объяснение:

хто-він  що робить- научає

Корисні копалини осадового походження поширені переважно в межах тектонічних западин і плит платформених областей, а також передгірських крайових прогинів. тобто вони характерні для структур, які в минулому були басейнами нагромадження осадового матеріалу, що зносився з прилеглих територій.  магматичні та метаморфічні породи потрібно шукати в горах з слі вулканічних процесів, а також у кристалічних щитах, де близько до поверхні залягають давні магматичні та метаморфізовані породи. формуються їхні родовища, як правило, на стиках літосферних плит. наприклад, на континентах у місцях розвитку рифтових зон утворюються родовища марганцю, заліза та міді. у зоні зіткнення материкових літосферних плит виникають поклади міді, сірки, урану.  до них належать у більшості випадків рудні корисні копалини, а також графіт, алмази тощо. утворюються вони в результаті остигання магми у тріщинах земної кори, метаморфізації магматичних чи осадових порід під впливом високої температури і тиску.  у межах україни давні магматичні і метаморфічні породи виходять на поверхню території україни знаходяться донецький і львівсько-волинський кам'яновугільні та дніпровський буровугільний басейни.  донецький басейн  у межах україни (великий донбас) займає площу понад 50 тис. км2  (тут залягає коксівне, газове вугілля, антрацит.) донецький басейн є основним у вугільній промисловості країни. запаси вугілля оцінюються в 109,0 млрд. тонн в шарах потужністю 0,6-1,2м. з 1949р. освоюється західний донбас, розташований на північному сході дніпропетровської області і частково в харківській області. нині в донбасі більш як сто ділянок, загальні запаси яких становлять близько 12 млрд. тонн.  львівсько-волинський басейнзнаходиться на заході україни, має площу близько 10 тис.км2. максимальна потужність кам'яновугільних шарів – 2,8 м, вугілля сірчисте, використовується як енергетична сировина і для коксування. звичайним шахтовим способом тут можна добувати лише 30 % запасів вугілля. тому потрібно розширювати добування шляхом підземної газифікації в районах з малопотужними шарами вугілля.  дніпровський буровугільний басейнзаймає площу близько 150 тис. км2. його родовища знаходяться в кіровоградській, дніпропетровській і житомирській областях. загальні розвідані запаси становлять 6 млрд. тонн. родовища бурого вугілля відомі також в полтавській і харківській областях, в придністров'ї, передкарпатті і закарпатті.  родовища горючих сланців є в карпатах, на поділлі, в кіровоградській області (найбільше бовтиське родовище).  торфові родовища знаходяться переважно на поліській низовині, в річкових долинах.  в україні виявлено за останні роки близько 150 нових нафтових, нафтогазових, газоконденсатних і газових родовищ. родовища нафти і газу зосереджено в трьох регіонах: карпатському, дніпровсько-донецькому, причорноморсько-кримському.  карпатський нафтогазоносний регіонохоплює родовища передкарпаття, українських карпат і закарпаття. більшість нафтових і газових родовищ знаходяться у львівській та івано-франківській областях і до передкарпатського прогину. тут виявлено понад 30 родовищ газу, багато з яких в результаті тривалої експлуатації майже повністю вичерпано. найбільшими нафтогазовими родовищами є долинське, бориславське, волицьке, битківське, угерське, залужанське, дашавське. промислове значення мають і нещодавно відкриті газові родовища закарпаття.  понад 80 % видобутку нафти і газу припадає на  дніпровсько-донецький нафтогазоносний регіон.  найбільшими газовими родовищами є шебелинське, західнохрестищенське і єфремівське (сумарні запаси понад 970 млрд. м3), нафтовими – леляківське, глинсько-розбишівське.