Пройдите тест))
1." Сто тисяч" - за жанром - *

а) повість

б) комедія

в) драма

г) трагедія

2."Опит - велике діло!"- так любив приповідати ("Сто тисяч")? *

а) Герасим

б) Невідомий

в) Савка

г) Копач

3. З якою твариною порівнюється неволя народу? ("Дорогою ціною") *

а) волом

б) туром

в) конем

г) биком

4.Про що по Остап Соломію вирушаючи в дорогу? ("Дорогою ціною") *

а) Не забувати про нього

б) доглядати старого дідуся

в) щоб вона писала йому листи

г) щоб позичила трохи грошей

5.Чому дід стверджував, що солдати не мають ненависті? (О.Довженко "Ніч перед боєм") *

а) тому що бояться вмирать

б) тому що відступають

в) тому що змушені залишати рідну землю

г) тому що погано воюють

6. На яке паскудство, за словами діда, приходиться дивитися народу? (О.Довженко "Ніч перед боєм") *

а) бомбардування

б) смерть солдат

в) відступ

г) гарматну стрілянину

7.Яке розчарування спіткало учнів 7-Б класу? (Н.Бічуя "Шпага Славка Беркути") *

а) Скасували екскурсію на канікулах

б) Захворіла класний керівник.

в) Вони програли у футбол учням 7-А класу.

г) Славко Беркута не здобув кубка у змаганнях.

8.Яку клятву дав собі Беркута? (Н.Бічуя "Шпага Славка Беркути") *

а) Довести, що він найкращий учень 7-Б класу.

б) Ніколи не брехати батькам.

в) Через рік увійти до збірної республіки.

г) Більше не товаришувати з Юльком.

9.Дія у творі В. Дрозда "Білий кінь Шептало" відбувається за часів *

а) татаро-монгольстких нападів

б) Другої світової війни

в) застою - сімдесяті роки ХХ ст.

г) сьогодення

10.У творі В. Дрозда "Білий кінь Шептало" порушено всі вказані проблеми, окрім *

а) особистість і натовп

б) свобода і неволя

в) людина в суспільстві

г) людина на війні

11.Яка головна ідея повісті-казки «Місце для дракона»? *

а) Віра в те, що після чорної смуги в житті настане біла.

б) Рішучість князя у змаганні з власними проблемами.

в) Поетизація щирості й неповторності перших почуттів усього живого на землі.

г) Возвеличення благородства, самопожертви, людяності, які перемагають зраду, жорстокі закони і підступність.

12.Хто навчив дракона розмовляти по-людськи? ("Місце для дракона"). *

а) князь

б) донька князя

в) пустельник

г) джура

Остап Вишня – письменник-новатор Сатира і гумор – прадавні жанри літератури, що висміюють хиби людей, суспільства, держави тощо. Як правило, гумор асоціюється з висміюванням рис людини, а сатира – держави та суспільного ладу. В час, коли творив Остап Вишня, навіть гумористичні твори мали утверджувати більшовизм. Але ж це розходилося з сутністю сатири. Тому Остап Вишня, справжній сатирик за природою […]...

Національний характер гумору Остапа Вишні Національний характер гумору Остапа Вишні I. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. (Остап Вишня спрямовував свою сатиру проти всього, що заважало українському народові стати вільним. Тематика його творів пов’язана із злободенними проблемами нашої нації, нашої мови, нашого побуту.) II. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? […]...

Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем I. Остап Вишня – неперевершений майстер сміху. (Життя Остапа Вишні було незвичайним, наповненим різноманітними сумними і радісними подіями, які митець сприймав із гумором. Його називають “королем українського тиражу”, бо за життя письменника-сатирика вийшло понад сто збірок його творів, деякі з них перевидавалися шість і більше разів.) II. Творчість […]...

Мій улюблений письменник (Твір-відгук) На уявній золотій полиці в моїй власній бібліотеці ще небагато книжок. Одні прийшли з дитинства – це казки. Інші додаються рік за роком. Іноді я знімаю одну з книжок: мій досвід ширшає, вона вже не відповідає йому. Що залишиться на цій полиці через десять, двадцять років? В одному авторі можна бути певним. Це Станіслав Лем. […]...

Мій улюблений письменник (твір-відгук) 9 клас (твір-відгук) На уявній золотій полиці в моїй власній бібліотеці ще небагато книжок. Одні прийшли з дитинства – це казки. Інші додаються рік за роком. Іноді я знімаю одну з книжок: мій досвід ширшає, вона вже не відповідає йому. Що залишиться на цій полиці через десять, двадцять років? В одному авторі можна бути певним. […]...

Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна… ” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… Із себе, […]...

Мій улюблений письменник (твір-розповідь) Кожне літо я проводжу у бабусі в селі. Воно знаходиться неподалік від Харко­ва, у Чугуївському районі. У бабусі на подвір’ї багато живності. Я допомагаю до­глядати за свійською птицею – гусьми, курми, індиками, приношу свіжої травиці кроликам та козі Маньці. Одного разу бабуся запропонувала спуститися в приозерну низовину, що за околицею села. Я охоче погодився, тому […]...

ОСТАП ВИШНЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ”, “МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ” Тема. ОСТАП ВИШНЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ”, “МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ” Варіант 1 1. Остап Вишня намагається “усім своїм єством” не лакействувати, а служити народові… А Чудесному. Б Розумному. В Багатому (щирому). Г Щедрому й у всьому обізнаному. 2. Улюбленим заняттям майбутнього письменника в дитинстві було… А Випасати худобу. Б Грати в шахи. В Читати книжки. […]...

Твір на тему: “Мисливські усмішки” Остапа Вишні” Відомий український письменник Остав Вишня дуже любив полювання. Своє мисливське кредо він відзначав гаслом “Нехай живуть зайці!”. Показовим у цьому відношенні є запис письменника у щоденнику: “Були на полюванні. І не вбили, не застрілили нічого. Для мене це – типове явище”. Подібно до того, як М. Рильський мав природу за вічне джерело натхнення, а молодий […]...

Твір на тему: – Літературно-естетичні погляди Остапа Вишні “Треба любити людину. Більше, ніж самого себе”, – писав великий гуманіст, письменник Остап Вишня. Свій народ, рідну землю Павло Михайлович любив, як сонце, як повг; У щоденнику митець з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе гою народним – і з того був щасливий, що все своє життя “хотів, щоб зробити народові щось хороше”.