З ясуйте роль литовської доби в історії україни.БУДЬ ЛАСКА ДО ТЬ!!!! выясните роль литовской - id36775757 от danila2208 10.04.2022 01:13

4,6(30 оценок)

11

Відповідь:

Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жемайтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу. Існувала в 1236–1795. У час найбільшого розширення території знаходилось на теренах сучасної Литви, Білорусі, більшої частини України, крайньої західної частини Росії, Придністров'ї, Молдови, невеликої частини східної Польщі та невеликої частини східної Латвії.

Одна з найбільших європейських держав пізнього середньовіччя. Уперше назва «Литва» зафіксована у німецьких хроніках 1009 року. Велике князівство Литовське створене на землях балтських племен в 13-му столітті на основі східно-балтської за своїм етнічним походженням язичницької держави Міндовга. ВКЛРЖ значно розширене територіально у 14-му столітті за правління Гедиміна та його нащадків.

З 1385 перебувала в унії з Польським королівством. 1387 прийняла християнство у латинському обряді. 1569, за результатами Люблінської унії, об'єдналася із Короною Польською у федеративну державу Річ Посполита. До 1569 керувалася спадковими монархами, що носили титул Великих князів Литовських, Руських і Жемайтських; після 1569 — виборними монархами, що мали подвійний титул Королів Польських і Великих князів Литовських. Столиця розташовувалася спочатку в Новогрудку (Новгороді)[13] на колишніх ятвязьких землях, колонізованих Руссю у XII столітті, а згодом у Вільні (з 1323). На місцях управлялася князями і шляхтою різних національностей. Мала високий рівень децентралізації врядування.

Наприкінці 15 століття, в добу своєї могутності, охоплювала територію близько 850 000 км², на якій мешкало до 4,5 млн осіб різних національностей та конфесій. В елітарній культурі певний час панували руська мова та православ'я, які у 16 столітті витіснили польська мова та католицизм.

Вела перманентні війни із сусідами: Московією на сході, Тевтонським орденом на заході, Польщею та Галицько-Волинським князівством — Руським королівством на південному заході.

Через занепад Речі Посполитої у XVIII столітті, спричиненого шляхетською анархією, опинилася під впливом Російської імперії. 1772 року, внаслідок першого поділу Речі Посполитої, втратила Східну Білорусь. У 1792 і 1795, після другого й третього поділів, остаточно анексована Російською імперією.

Пояснення:

raisara

История

4,5(49 оценок)

17

Только не нажимай *показать полностью*

оооооооооо

Зачем ты это делаешь? Иди обратно!

оооооооооо

Эй, я сказал не спускайся!

оооооооооо

Если ты спустишься, я не буду с тобой дружить

оооооооооо

оооооооооо не надо!

оооооооооо

Прекрати оооооооооо

оооооооооо

Надеюсь хотя бы на 50 ❤! Счастье тому и кто поставит копируй и засерай коменты!!

marinaschakina

История

4,6(14 оценок)

3

Существует 2 типа итогов политики, прогерессивные и консерватиные: прогрессивные перемены: 1. в 1803 году он издал указ "о вольных хлебопашцах", который разрешал помещикам отпускать на волю крепостных с наделением их землёй за выкуп. 2. в марте 1804 г. александр i запрещал продавать крестьян без земли на территориях лифляндской и эстляндской губерний, отменял вмешательство помещика при вступлении в брак его крепостных, учреждал выборность низших судов, запрещал помещикам наказывать крестьян более чем пятнадцатью палочными ударами. прекращалась в любой форме раздача государственных крестьян. 3. в 1810 году учреждён государственный совет, который должен был стать высшим органом , но оказался лишь совещательным органом при царе. 4. было открыто много средних и высших учебных заведений, в том числе университеты (казань, харьков, петербург, дерпт) и близкие к ним по программе лицеи. консервативные меры: 1. в стране был установлен режим аркачеевщины. 2. введена цензура, происходят гонения на прогрессивно мыслящих людей, в образовании насаждается религиозное сознание. 3. усилилось крепостничество. 4. возникает самое уродливое проявление феодально-крепостнического гнёта - военные поселения. в них крестьяне должны были пожизненно отбывать военную службу и заниматься сельским хозяйством, чтобы прокормить себя и свои семьи.