1. Какой из этих размеров стиха является трехсложным:
1.хорей 2. амфибрахий 3. Ямб
2. Определите размер стихотворения А.С. Пушкина «Зимнее утро»
«Мороз и солнце! День чудесный!
Еще ты дремлешь, друг прелестный…»
3.. Определите жанр произведения Н.С.Лескова «Левша»:
1.сказка, 3. сказ
2. притча, 4. рассказ.
4.Тема стихотворения « Железная дорога»
Н.А. Некрасова:
1.любовь к Родине
2. быт и нравы крестьян при крепостном праве
3. тяжелый труд крепостных
5. Из какого произведения цитата: «Смехом он закалял наши лукавые детские души, приучал нас относиться к собственной персоне с чувством юмора»:
1-«Тринадцатый подвиг Геракла»
2-«Маленький принц»
3-«Уроки французского»
4-«Срезал»
.6 Из каких произведений герои?
1)Владимир, Кирила Петрович, Маша, князь Верейский
2)Санька, Катерина Петровна, тетя Феня, Кешка
3)Антипыч, Митраша, Настя, Травка
4)Шурик Авдеенко, Харлампий Диогенович, Алик Комаров
7.Яблоки Гесперид принёс Гераклу:
1) Антей; 2) Атлас; 3) Аполлон.
8. Какой жизненный урок извлёк герой рассказа В.П. Астафьева «Конь с розовой гривой»?
1)обман завоевать авторитет у сверстников.
2)злу и обману надо противопоставлять доброту, прощение, милосердие.
3)детей надо воспитывать в большой строгости.
4)детям надо всё прощать.
9. Найдите соответствия между автором и названием произведения:
1. А.П.Чехов а. «Дубровский»
2.А.С.Пушкин б. « Толстый и тонкий»
3. В.М.Шукшин в. « Бежин луг»
4. И.С.Тургенев г. « Срезал»
10. Назвать изобразительные средства, которые используются в данных строчках :
1)нивы бесплодные
2) звёзды…тепло и кротко в душу смотрят
3) их тощая зелень, как иглы ежа…
А. сравнение Б. эпитет В. Олицетворение
11. Ямб – это…
1) двусложный размер стиха с ударением на втором слоге;
2) двусложный размер стиха с ударением на первом слоге;
3) трёхсложный размер стиха с ударением на третьем
слоге.
12. Какой художественный приём использует автор:
С ней ШЕПЧЕТСЯ ветер, зеленые ветви лаская…
( М.Ю. Лермонтов)

Коли я дочитав роман «айвенго», я навіть засмутився. ще недавно я із завмиранням серця стежив за героями, хвилювався, чи встигнуть прийти на ричарду відважні воїни локслі… роман вальтера скотта захопив мене цілком, наче чарівною машиною часу переніс у середньовічну ію. і ось роман дочитаний. що залишив він у мені? часи, змальовані в романі, дуже далекі від нас. але образи твору настільки живі й яскраві, що мимохіть починаєш хвилюватися, боятися й радіти за них, наче герої ці — реальні знайомі люди.саме айвенго, а навіть не славетний король ричард левине серце, є головним героєм роману. і для мене цей образ доблесного лицаря став улюбленим образом. чим саме айвенго вражає, що примушує мене захоплюватись цим героєм? знайомство читача з головним героєм відбувається незвичайно. героя, переодягненого прочанином, не впізнають ні батько, ні кохана. не знаємо айвенго й ми. але вілфред уже в рідному домі, за яким скучив у далеких краях. він бачить суворого батька, що не готовий простити сина. він бачить кохану, та не може наблизитись до неї. але й у ці важкі для душі хвилини айвенго виявляє незвичну для свого часу людяність. ніхто не хотів допустити до столу втомленого й голодного єврея, а «прочанин» айвенго ів іновірця. почувши про змову проти ісака, айвенго попереджає єврея про небезпеку та є врятуватися. можна сміливо сказати, що для того часу така повага до простої людини, співчуття шляхетного християнина іновірцю були рідкістю.вілфред айвенго — відважний, безстрашний воїн. у перших розділах роману, коли сам герой іще не з’являється перед читачем, ми чуємо розмову в замку седрика сакса про звитяжні подвиги айвенго, про його лицарську доблесть. потім ми захоплено спостерігаємо за відвагою, бойовою вправністю й навіть чемністю та галантністю лицаря, позбавленого спадщини, на турнірі. він не скористався випадковою перевагою під час однією з сутичок, намагаючись перемагати лише гідно. нарешті, одночасно з батьком і коханою айвенго, ми дізнаємося ім’я переможця турніру. і ми цілком згодні з ровеною, яка, нагороджуючи айвенго за звитягу, мовила: «ніколи ще вінець лицарства не увінчував гіднішого чола! »одна з найпривабливіших чеснот лицаря айвенго — вірність. вступивши до війська ричарда, він залишався відданим своєму королю й у часи, важкі для того. вірність вілфреда своїй коханій позбавляє його і спадку, й батьківської прихильності, робить вигнанцем. але айвенго — справжній лицар, а справжній лицар не може стати зрадником.він уміє бути вдячним і ризикує життям заради іновірки ребеки, яка вилікувала його після турніру. здається, шляхетне походження айвенго начебто дозволяло йому бути зверхнім і пихатим. але здатність до співчуття, яку ми помітили іще на початку роману, здатність бути вдячним примушує його, ще слабкого, мчати на двобій за життя єврейки. остання сторінка роману перегорнута. але я наче й досі в полоні далеких часів поряд з незвичайними, мужніми, героїчними людьми. образи роману настільки яскраві й живі, події твору захоплюючі, що неможливо читати його без хвилювання, неможливо ставитись до героїв байдуже. а славетний лицар айвенго, , назавжди залишиться одним з моїх улюблених літературних героїв. він вчить нас благородства, мужності й справжнього лицарства.