Поставьте знаки препинания и дефисы.

На розлогому широко-листому гілі нашого саду у його духмяних травах відстребало відщебетало моє дитинство. Сад першим учив мене мріяти допомагав пізнавати світ і себе в тому світі.
Як я тоді хотів швидше подорослішати! Тепер проживши половину життя шкодую що має вічного дитинства.
Саду того вже давно не має бо він вітцвів і відродив своє. Повільно обережно ступаючи йду по претужалівому чорноземові батькового городу щоб городу боляче не було. Пригріта весняним сонцем земля парує дихаючи на мене прілим торішнім зіллям і картоплинням. Я принюхуюся до тих пахощів наче до яблуневого цвіту наче до лежаних у сині антонівок.
Сади як добрі люди лешають назавжди по собі світлу і добру пам'ять. Люди іноді бувають підступними злими й скупими а сади лише добрими й щедрими. ​

Объяснение:

На розлогому ,широко-листому гілі нашого саду, у його духмяних травах ,відстребало відщебетало моє дитинство. Сад, першим учив мене мріяти допомагав пізнавати світ і себе ,в тому світі.

Як я, тоді хотів швидше подорослішати! Тепер проживши половину життя, шкодую що має вічного дитинства.

Саду ,того вже давно не має, бо він вітцвів і відродив своє. Повільно, обережно ступаючи йду по претужалівому чорноземові батькового городу щоб городу боляче не було. Пригріта весняним сонцем земля ,парує-дихаючи на мене прілим торішнім зіллям і картоплинням. Я принюхуюся до тих пахощів наче до яблуневого цвіту ,наче до лежаних у сині антонівок.

Сади - як добрі люди лешають назавжди по собі світлу і добру пам'ять. Люди іноді бувають підступними, злими й скупими а сади лише добрими й щедрими.

Відповідь:Основну думку

Пояснення: