Eine Stadtrundfahrt in Berlin. Надо вставить предлоги: auf Auf Am Auf Am Am mit Nach Über um zum Neben zum zum zum zu zu в текст. Unsere Stadtrundfahrt beginnt 13 Uhr. Wir fahren zuerst Dletz der Republik kann man das Reichstagsgebäude sehen. Die Glaskuppel des Reichstags ............ Platz der Republik. dem Platz der Republik gibt es sehr viele Touristen. Sie machen Fotos. Wir fah- ist neu. Brandenburger Tor. Brandenburger Tor beginnt die Straße Unter den Linden. ren .............. ............. den Pariser Platz gehen wir Fuß. Dann fahren wir wieder dem Bus. der linken Seite sehen wir die Humboldt-Universität, ww.. der rechten Seite die Oper. Wir kommen Alexanderplatz. Alexanderplatz machen wir eine Pause. ........ dem Alex- einer Stunde fahren wir weiter. Wir sehen die Berliner anderplatz steht der Fernsehturm. Mauer. Danach fahren wir Potsdamerplatz. Potsdamer Platz sind alle Gebäude neu. ................. Unsere Stadtrundfahrt ist Ende. ........11 Wie komme ich nach Berlin? И предлоги :auf mit aus auf Aus im im in in in mit mit mit nach nach zum zu mit, в этот текст. Berlin ist ein Verkehrsknotenpunkt Zentrum Europas. Man kann auf verschiedene Weise ......... Berlin kommen. .......... fast alle europäischen Länder und dem Flugzeug: Es gibt Flugverbindungen ....... .. Berliner Flughäfen. ... . aller Welt Russland. Täglich landen Flugzeuge zentralen Busbahnhof und vielen Städten Deutschlands fahren täglich Busse 44....... ..... der Bahn. Im Zentrum Berlins liegt der Hauptbahnhof. Fahrkarten bekommen Sie dem Auto anderen Plätzen Berlins. Informationen kann man . Reisebüros bekommen. Bequem ist es ........... den Bahnhöfen am Schalter oder bestellen . Internet. Autofahrer kommen den Autobahnen gibt es viel Verkehr. In Berlin kann man ............ dem ......... dem Fahrrad. nach Berlin. Aber ........a.. *....... Bus oder der U-Bahn fahren. Aber machen Sie eine Stadtrundfahrt Sie bekommen viel Spaß.

Олена теліга – безсмертне упало світло ліхтарів на день конаючий і тихий, та перед смертю він зустрів посмертні свічі — дивним сміхом. і, мабуть, кожний з нас відчув той сміх, як переможну силу, як перенесену свічу за межі схилу. і це тому я, мов у сні, пішла серединою вулиць, і очі, зустрічні, ясні, не глянули, а розчахнулись. та я минала всі вогні, як світло не своєї брами, бо чула: жданий довгі дні — вже йде з безсмертними дарами. *** олена теліга – весняне розцвітають кущі жасмину, грає сонце в височині! чи зустріну, — чи не зустріну? чи побачу тебе, чи ні? і куди б скерувати кроки, щоб тебе я могла знайти? тільки бачу, іде високий, , чи тож не ти… і не вітряно і не хмарно, все заповнює весняний сміх! цілий день я проброжу марно, не зустрівши очей твоїх. та зате серед ночі, любий, у весняному моєму сні, — поцілуєш мої ти губи і щось ніжне шепнеш мені. *** олена теліга – життя василеві куриленкові зловіщий брязкіт мрій, розбитих на кавалки, і жах ночей, що покривають плач, ти, зраджений життям, яке любив так палко, відчуй найглибше, але все пробач. здається, падав сніг? здається, буде свято? заквітли квіти? зараз чи давно? о, як байдуже все, коли душа зім’ята, сліпа, безкрила, сунеться на дно… а ти її лови! тримай! тягни нагору! греби скоріше і пливи, пливи! повір: незнане щось у невідому пору тебе зустріне радісним: “живи! ” тоді заблисне сніг, зашепотіють квіти і підповзуть, як нитка провідна, ти приймеш знов життя і так захочеш жити! його пізнавши глибоко, до дна! *** олена теліга – без назви           д.д. не любов, не примха й не пригода, — ще не всьому зватися дано! ще не завжди ж у глибоких водах відшукаєш непорушне дно. і коли твоя душа воскресла знову мчиться у осяйну путь, не питай чиї натхненні весла темний беріг вміли відштовхнуть. не любов, не ніжність і не пристрасть, тільки серце — збуджений орел! пий же бризки, свіжі та іскристі, безіменних, радісних джерел! *** олена теліга – я руцi, що била, — не пробачу… * * * я руцi, що била, — не пробачу — не для мене переможний бич ! знай одно: не каюсь я, не плачу, нi зiтхань не маю, нi злоби. тiльки все у гордiсть замiнила, що тобою дихало й цвiло, а її тверда й холодна сила придушила тепле джерело. але нaвiть за твою шпiцруту стрiл затрутих я тобi не шлю, бо не вмiю замiнять в отруту вiдгорiле соняшне — “люблю”.