1) Складним із різними видами зв’язку є речення:
А) Рушники , які часто розвішували над вікнами і дверима ,мали оберігати
оселю від усього нечистого ,що могло до неї потрапити.
Б)Липневий день догоряє десь за сутінками густих височенних дубів
і лип ,палахкотить на золотих банях і сяйно-білих стінах верхівки собору ,
Що вигнався стрімко в небо.
В)Тільки крота не видно було :він кидався глибоко в норі з поверха на поверх
свого житла і не тямив , що воно там коїться на горі.
Г)Місяць на небі ,зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.
2) Складним із сурядним і підрядним зв’язком є речення :
А)Зненацька за одну ніч упав сніг , і тепер кущі лежали під холодним
небом якісь мовби затишнілі , вирізьблювалося на сніговій блідості
кожне дерево ,яскріли під сонцем широкі галявини.
Б)Саме тоді викінчено Софію Київську , і собор стояв рожевим дивом посеред білих снігів , а невидимий християнський Бог ждав , щоб його намалювали на стінах ,упевнений у своїй незамінимості
В)Нове свято радувало вже тим , що зеленіли дерева ,що весело щебетали пташки.
Г)Хоч тільки середина липня , але горобина починала червоніти .
3)Речення « Там , де став явір понад плаями ,знову я чую відлуння пісень : одна верба співає ночами ,друга верба співає удень» є
А) із сурядним і підрядним зв’язком ;
Б)із сурядним і безсполучниковим зв’язком ;
В)із підрядним і безсполучниковим зв’язком ;
Г)із сурядним , підрядним і безсполучниковим ;
4) Реченню «Сніг у полі побілішав ,тепер проміння не тоне в гострій млі ,що насичувала повітря , не гасне у розстелених під ногами полотнах ,що зараз нагадують молочні дзеркала й відображаються у високості …» відповідає схема :
А)[ ] , [ ] , ( ) , [ ] , ( ).
Б) [ ], [ ] , ( ) , ( ).
В) [ ] , ( ) , ( ) .
Г) [ ], [ , ( ) , ] , ( ).
5)Пунктуаційну помилку допущено в реченні :
А ) Коли є і звичаї , і традиції , і пісні , то приймаєш їх як щось цілком природне , а , коли це зникає , то починаєш докопуватися до причин зникнення того , що раніше тобі здавалося незникненним.
Б)Мати вірила :земля усе знає ,що говорить чи думає чоловік ; на самоті вона тихенько розмовляла з нею ,довіряючи свої радощі ,болі й щоб вона родила на долю всякого і роботящого і ледачого .
В) Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної ,із ранкових туманів ,з небесних октав ,коли думи збігалися з мли бездоріжньої і незвіданий смуток за душу смоктав .
Г)Дивись : де сонце умивалось ,там стільки крапель золотих кульбабиних
в траві зосталось , що й небо мружиться від них .

6) Речення «Я відриваю голову від землі , а біля мене аж перехитується од сміху Люба у її руці погойдується чимось напакована торбина ,і дівчина кладе її на те саме місце , до якого тиснулось моє вухо .» складається з :
А)трьох частин ;
Б) чотирьох частин ;
В) п’яти частин ;
Г)шести частин .

До ть до завтра треба виконати

Все більше людей у різних країнах світу визнають слова видатного громадсько-політичного діяча ауреліо печчеї, який застерігав світове співтовариство: «людина володіє віднині настільки рішучою владою над подіями, що від того, як вона її використовуватиме, залежить усе її майбутнє. одначе саме людське життя набуло такої складності, що вона (людина) залишилась культурно не підготовленою навіть до того, щоб з усією повнотою і яскравістю усвідомити своє змінене становище». якщо не докласти всіх мислимих зусиль для цілеспрямованого формування особистості, продовжує печчеї, усі негативні явища, які ми спостерігаємо сьогодні у світі, «можуть у недалекому майбутньому вирости до розмірів воістину катастрофічних». і висновок з цього : «людський розвиток і уособлює в собі мету, на досягнення якої у найближчі роки й десятиліття мають спрямовуватись концентровані, спільні зусилля всього людства». розвиток людини – надзвичайно складний процес, в якому беруть участь багато факторів. серед них помітну роль відіграє і художня культура – специфічна сфера діяльності з різнорідними і неоднозначними зв’язками з багатьма сферами суспільного життя. розвиваючись під безпосереднім впливом ідеологічних і соціально-економічних процесів, художня культура, в свою чергу, має на них суттєвий вплив, і передусім тоді, коли вона виступає ефективним засобом формування людини. останнім часом значно зріс інтерес універсальних можливостей мистецтва у формуванні творчої особистості. з точки зору педагогіки, мистецтво завжди розглядалось або як предмет фахового навчання, або як засіб художньо-естетичного виховання. педагогіка завжди була пов’язана з філософськими ідеями свого часу. сучасна філософська думка твердить про важливість двох органічно взаємопов’язаних площин осягнення мистецтва учнями: суспільної та особистісної, які разом відтворюють картину світу у процесі спілкування з мистецтвом, що впливає на розвиток духовного потенціалу особистості. мистецтво як естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості є невід’ємною частиною духовної культури людства. називаючи мистецтво «підручником життя», чернишевський вказував на життєвий грунт мистецтва. мистецтво концентрує в собі усі головні особливості естетичного ставлення до дійсності і покликане розвивати здібності за законами краси, виховувати її смак. статус естетичного виховання у нашій країні надзвичайно низький. коли соціологи запропонували оцінити значення естетичного виховання дітей у , то лише 8% батьків поставили цьому виду виховання високу оцінку, 24% - найнижчу, останні, по суті, не змогли дати йому ніякої оцінки. порівняємо: при опитуванні батьків американських дітей ще у 1988р. 91% з них висловились за важливість прилучення дітей до мистецтва з раннього віку, 72% з них наполягали на тому, що музика, театр, живопис так само їм життєво необхідні, як і , фізика, рідна мова, історія. чи мислимо для студентів вузів, наприклад, парижа і лондона, щоб вони не відвідали національні музеї своїх країн? це неможливо уявити. 95% опитаних студентів одного з найпрестижніших вузів києва (гуманітарного профілю) національний музей україни не відвідали жодного разу впродовж п’ятирічного перебування у нашій столиці. на жаль, треба визнати і той факт, що у сучасному освітньому процесі в школі надається перевага розвитку інтелектуальної сфери дітей, тоді як емоційна сфера, почуття, переживання дитини недооцінюються при організації навчально-виховного процесу. а образотворча діяльність школярів сприймається більшістю батьків, і навіть деякими вчителями, як другорядна. панує стереотип, що творчість – для обраних, і тільки обдарований повинен розвивати в собі талант і вважатися покликаним до творчості. як наслідок – неофіційне визнання того, що у школі можна обійтися і без мистецької освіти. значний науковий та практичний інтерес становлять дані про стимулюючий вплив мистецтва на здібності людей, особливо школярів, на їх загальний розвиток, підвищення успішності. з великим навантаженням у школі краще можуть впоратися діти з розвинутими художніми інтересами. згідно з висловленою гіпотезою, перш ніж учень візьметься за вивчення основ різних наук, його мозок має досягти певного рівня розвитку. це відбувається за умови постійних і повторюваних сенсорних впливів. і ось тут найважливішу роль відіграє художнє виховання. подібні припущення знаходять підтвердження в обширній педагогічній практиці. мистецтво з перших днів шкільного життя стає засобом формування світогляду дитини, дає змогу пізнавати світ у його естетичній і моральній сутності, розвиває асоціативне, образне мислення. саме в мистецтві школяр розвиває свої творчі можливості, набуває досвіду творчої діяльності, формує свою індивідуальність.