Составьте в тетради таблицу «Украинская культура второй половины 18 в.», указав область культуры, имена выдающихся деятелей и основные достижения.

Характерним для української культури XVIII ст. був процес "вимивання" високоосвічених людей і представників української культури з національного середовища. Українці обіймали високі пости в Росії: від церковних ієрархів до вихователів царської сім'ї, від ректорів вищих навчальних закладів до різних державних адміністраторів.

Вагомий внесок українці зробили у розвиток російської архітектури XVIII ст. У стилі українського бароко вони спорудили храми у Філях, Ізмайлово, Новодівичому монастирі. Випускник Києво-Могилянської академії українець І. Зарудний плідно працював архітектором у Москві й Петербурзі. Український скульптор, уродженець Чернігова І. Мартос створив відомий пам'ятник Мініну і Пожарському на Красній площі в Москві.

У середині XVIII ст. освіта тництво на Лівобережній Україні перебували на вищому рівні, ніж у Росії. Початкову освіту здобували у школах при церквах і монастирях, середню - у колегіумах Чернігова, Переяслава, Харкова. З кінця XVIII ст. в Україні почали діяти перші професійні школи: шпитальна в Єлісаветграді (сучасний Кіровоград), артилерійська школа і штурманське училище в Миколаєві.

Освітнім центром довгий час залишалася Києво-Могилянська академія. Однак починаючи з середини XVIII ст. Академія переживає кризу. Тісно пов'язана з церквою і укомплектована викладачами - представниками духівництва, основну увагу Академія приділяла таким предметам, як теологія, риторика, філософія. Через релігійну орієнтованість і традиціоналізм у навчанні вона ставала нецікавою для молоді.

На відставання Києво-Могилянської академії від вимог часу зауважували передові українські кола. У 60-ті роки XVIII ст. вони неодноразово зверталися до Катерини II з проханням відкрити в Україні університет (Московський університет відкрився в 1755 р.), причому на базі Академії з огляду на те, що вона виникла на основі світської школи. Та цьому проекту не судилося здійснитися, позаяк політика самодержавства була спрямована на викорінення української самобутності. У 1814 р. Академія припинила діяльність як світський навчальний заклад.

ответ: цементирующая основа всякой культуры — мировоззрение. для культуры древней руси это прежде всего христианское мировоззрение. именно христианскую идеологию и ценности призвана была выразить языком образов и символов средневековая культура.

к моменту принятия христианства русью христианская культура насчитывала не один век своего существования. отсюда огромная роль византии, ставшей культурной наставницей древней руси.

влияние византийского искусства многогранно. особенно оно ощутимо в xi—xii вв., когда традиции античности и христианства соединялись с духовной жизнью народа древней руси. византии русь получила возможность познакомиться с христианской культурой в ее классической форме, воспринять зрелую технику церковного зодчества, иконописания. однако само восприятие восточного христианства и его образного художественного языка произошло творчески, без слепого копирования и продолжительного ученичества. древняя русь скоро сумела выработать свой стиль, в котором ярко отразились особенности национального самосознания.

обращение к искусству xii—xiii вв. позволило исследователям культуры говорить о том, что духовная жизнь народа и разнообразные художественные формы ее выражения носили печать самобытного и своеобразного переживания христианства. для культуры зрелой византии свойствен суровый аскетизм, для искусства — гармония и человечность. культура руси окрашена в иные, более мягкие и светлые тона. связано это с особенностями культурного развития.

подробнее - на -

объяснение: