1. Основним об'єктом екологічних досліджень є:

a) екосистеми на різних рівнях організації;
б) середовище існування;
в) біосфера;
г) популяція.

2. Який розділ загальної екології вивчає організм та умови його існування, онтогенез, розмноження, інші життєві функції в певних умовах природного або штучно створеного середовища:

a) демекологія;
б) синекологія;
в) екосистемологія;
г) аутекологія.

3. Найбільший лімітуючий вплив на організм, популяцію або угруповання мають ті життєво важливі чинники зовнішнього середовища, кількість (концентрація) яких є близькою до мінімального критичного рівня це:

a) закон обмежувального чинника;
б) правило мінімуму;
в) закон взаємокомпенсації екологічних чинників;
г) закон Гаузе.

4. Чинники, до яких організми змушені пристосовуватися, але вплинути на них зазвичай не можуть- це...

a) ресурси навколишнього середовища;
б) умови існування;
в) подразники;
г) екологічні явища.

5. Людина має використовувати такі ресурси й у такій кількості, щоб відбувалося іх поступове відновлення внаслідок природних процесів:

a) принцип оновлення ресурсів;
б) принцип цілісності природи;
в) принцип рециклічності;
г) принцип завбачливості.

6. Організми, які можуть жити за значних змін екологічних чинників-це..

a) стенобіонти;
б) еврибіонти;
в) стенобіонти;
г) стенофаги.​

Ученые, которые внесли весомый вклад в развитие биологии. у. гарвей (1578—1657) открыл механизм кровообращения; изготовил микроскоп; 1665 г. — р. гук описал клеточное строение пробки; ввел термин «клетка»; 1677 г. — а. левенгук наблюдал под микроскопом (увеличивающим в 300 раз) простейших, бактерии,сперматозоиды; 1826 г. — к. бэр наблюдал яйцеклетку млекопитающих; 1828 г. — р. броун открыл клеточное ядро; 1735 г. — к. линней создал систему классификации растений и животных; xviii в. — в россии м. в. ломоносов и л.эйлер создали современный по тем временам микроскоп, позволяющий вести наблюдения за разнообразными биологическими объектами; 1838, 1839 гг. — т. шванн, м. шлейден независимо друг от друга сформулировали клеточную теорию, согласно которой клетки признавались элементарной единицей строения растений и животных; 1858 г. — р. вирхов создал учение о клеточной патологии, ввел постулат: «каждая клетка из клетки»; 1859 г. — ч. дарвин создал эволюционную теорию; 1865 г. — г. мендель открыл закон наследования признаков, что способствовало рождению генетики как науки; 1881 г. — л. пастер открыл принцип вакцин, заложил основы микробиологии и иммунологии; 1882 г. — и. мечников сформулировал фагоцитарную теорию, был награжден нобелевской премией; 1900 г. — к. ландштейнер открыл группы крови человека, был награжден нобелевской премией; 1953 г. — дж. уотсон и ф.крик расшифровали структуры днк, были награждены нобелевской премией.