Характеристика Индийского океана баллов!!, ​

Характеристика Индийского океана

Площадь Индийского океана превышает 76 миллионов км2 (это на 21 млн км2 больше, чем площадь Евразии - крупнейшего материка Земли). Средняя глубина составляет 3711 метров, а максимальная - 7729 метров. И благодаря столь впечатляющим размерам и глубине, объём воды Индийского океана превышает 282 миллиона км3 - это около 20% запасов воды Мирового океана.  

Автор фото - flowcomm, ссылка на оригинал (фото было изменено).

По своим характеристикам Индийский океан очень схож с Атлантическим. И лишь немного уступает ему и по размерам, и по объёму, и по максимальной глубине. Правда, превосходит по средней глубине.

Короткие сведения:

- Моря, заливы и проливы Индийского океана занимают примерно 15% его площади.

- Количество островов в океане не очень велико (меньше тысячи).

- Дно Индийского океана изрезано срединно-океаническими хребтами. Они делят данную территорию на три сектора, но данное деление весьма условно. Важно не это, а тот факт, что океанское дно состоит из множества впадин и небольших гор.

- Температура над Индийским океаном летом составляет 10-30 °C, а зимой - от -15 до 10 °C. Разброс температур объясняется расположением океана в разных климатических зонах.

- Возле экватора температура вод колеблется в районе 30 °C. По мере приближения к полюсам планеты, температура понижается. Так, возле берегов Евразии температура воды уже падает до 20 °C. А вот в южной части океана температура понижается до 0 °C. Для тех районов характерно образование плавучих льдов в холодное время года (летом льды тают). Также в тех местах часто встречаются айсберги.

- Солёность вод Индийского океана составляет около 34-36 ‰, что является нормальным показателем. Хотя существуют районы, где солёность немного отличается от нормы.

- Растительный и животный мир Индийского океана отличается разнообразием. Насчитывается более десятка тысяч видов живых организмов. Особенно сильно рас планктоны, бентос и водоросли. Из рыб наиболее часто встречаются тунцы, корифены, акулы.

Интересные факты об Индийском океане

- Пару тысяч лет назад Индия считалась очень богатой страной, особенно известны были её богатства на морских берегах. Именно поэтому океан в те времена называли Индийским.

- Здесь добывают не очень большое количество рыбы (около 5% от мирового промысла). Основными промысловыми видами являются тунец, сардина, креветки, омары, а также пару видов акул.

- Добыча полезных ископаемых в Индийском океане (нефть, минералы, природный газ) привела к сильному его загрязнению. По этому также и слив отходов, и транспортировка нефтепродуктов. Всё это приводит к вымиранию живых организмов.

Объяснение:

Инди́йский океа́н — третий по площади и глубине океан Земли, составляющий около 20 % её водной поверхности. Его площадь — 76,174 миллионов км², объём — 282,65 млн км³. Самая глубокая точка океана находится в Зондском жёлобе (7729 метров).

Материкові острови — Мадагаскар, Великі Зондські, Тасманія, Шрі-Ланка, Сокотра, Куріа-Муріа та ланцюг дрібних островів уздовж берегів Аравії, Індокитаю та Західної Австралії. Більша частина материкових островів — це вапнякові плато на докембрійських гранітах. Окрім них, є ще й гористі, також складені докембрійськими породами.

Вулканічні острови:

Острови перехідної зони є елементами острівних дуг — Великі Зондські, Андаманські та Нікобарські. Вони мають гірський рельєф та є вершинами гірських хребтів або вулканічних конусів. У фундаменті цієї групи островів лежать базальти і (в меншій кількості) вулканічні туфи.

Вулканічні острови відкритого океану — Коморські, Маскаренські, Амстердам, Сен-Поль, Кергелен, Крозе, Прінс-Едуард. Це переважно невеликі надводні вершини вулканів. Майже всі вони облямовані кораловими рифами.

Коралові атоли — Лаккадівські острови, Мальдівський архіпелаг, Чагос, Кокосові острови. Особливість Індійського океану. Атоли складені з коралового піску, гравію, щебеню та великої кількості мушель. Поширені також складні атоли — величезні кільцеподібні коралові споруди, що мають діаметр до 150 км і складаються з багатьох дрібніших атолів (атоли Лаккадівських, Мальдівських, Амірантських, Кокосових островів та архіпелагу Чагос).

Охоплює такі моря: Червоне, Аравійське, Андаманське, Тиморське, Арафурське, Дейвіса, Співдружності, а також затоки: Аденську, Оманську, Перську, Бенгальську, Карпентарію, Велику Австралійську.

У районі острова Родригес (Маскаренський архіпелаг) існує т. зв. потрійне з'єднання, де сходяться Центрально-Індійський і Західно-Індійський хребти, а також Австрало-Антарктичне підняття. Хребти складаються з обривистих гірських ланцюгів, порізаних перпендикулярними або косими по відношенню до осей ланцюгів скидами і розділяють базальтове дно океану на 3 сегменти, а їх вершини являють собою, як правило, згаслі вулкани. Дно Індійського океану вкрите відкладеннями крейдового і пізніших періодів, товщина шару яких коливається від кількох сотень метрів до 2-3 км. Найглибший з численних жолобів океану — Яванський (4 507 км в довжину і 29 км в ширину). Річки, що впадають в Індійський океан, несуть із собою величезні кількості осадового матеріалу, особливо з території Індії, створюючи високі наносні пороги.

Узбережжя Індійського океану рясніє кліфами, дельтами, атолами, прибережними кораловими рифами і солоними болотами, порослими манграми. Деякі острови — наприклад, Мадагаскар, Сокотра, Мальдівські — є фрагментами давніх материків, інші — Андаманські, Нікобарські або острів Різдва — мають вулканічне походження. Вулканічне походження також має розташоване в південній частині океану Кергеленське плато.

Объяснение: