Грозу віщувало все. Дерева тривожно шепотіли свої віти назустріч бурхливому вітру. Вітер, гребуючи, відхиляв їх від себе і раз у раз шарпав у різні боки. Навіть коні злякано щулились, хропучи при кожному пориві вітру. Сонце сховалося за хмарами, стало темно, мов уночі. Раптом біла сліпуча стрічка розділила небо, немов хто швидко-швидко розітнув його гострою козацькою шаблею. Почувся різкий, сильний удар. Здавалось, щось важке, величезне упало десь тут поряд, у лісі. Неподалік спалахнула пожежа. По глухій, давно не їждженій дорозі їхало десять чи дванадцять козаків, одягнених у довгі киреї. Зачувши грім, коні злякано відсахнулися вбік. Вершники різко осаджували їх назад, намагаючись вгамувати. Стункий тонконогий кінь переднього вершника сторожко повів вухами і, скосивши очі, прискорив ходу, спонукуваний до цього рукою господаря. Невисокий, кремезний, він пильно вдивлявся поперед себе . 1. Випишіть речення з відокремленими означеннями, вираженими дієприкметниковими зворотами. 2. Випишіть речення з відокремленими обставинами, вираженими одиничними прислівниками. 3. Випишіть речення з відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими зворотами. 4. Випишіть речення з уточнюючими членами речення.

коли я влітку жив у бабусі, стався один цікавий випадок. у бабусі був красивий чорний кіт мурчик. він був дуже розумний, але мав незалежний характер. він вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та навіть їх господарів. якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати.

і ось одного разу мурчик зник. раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. а тут не з'являвся вдома тиждень. всі засмутилися, бабуся боялася, що з котом щось сталося. вона ходила по вулицях, питала сусідів, але мурчика ніхто не бачив.

і ось якось ми з бабусею проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки чорний кіт, дуже схожий на мурчика. ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. це був мурчик. а виявилося, що господарі цього будинку поїхали   на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. мурчик вліз всередину, бо звідти пахло рибою. сусіди сушили її в кухні на вікні. і мурчик в їх відсутність ласував рибкою. а коли сусіди повернулися і помітили, швидко виліз і втік.

нам з бабусею було дуже соромно за мурчика, коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. але вони не розсердилися, бо самі забули закрити кватирку. ми всі посміялися, але потім бачили, як мурчик часто навідувався до них у двір і довго сидів, стежачи очима за кватиркою, на яку сусіди повісили захисну сітку.