Речення зі словом зменшуватись ​

Відповідь:

В самому дитинстві я мріяла про здатність зменшуватись.

Продовження: енергійно я йду у автобус. я дуже хотів заняти переше місце, адже я хотів побачити усе зі всіх ракурсів. уже проходжу, нібито нічого не заважає заняти місце біля водія припхався старий дід. це у мене викликало обурення. зі злим обличчям я пішов сідати на останнє місце в автобусі. у у мене в   голові такі думки, обуренність і смуток: -як так можна, я хотіла заняти. хіба цей пень старий не побачив, що я рвався на своє місце, а він штовхнув і не вибачився,- і тут у мене засяяли очі від сліз. але я стримався, бо людей тут багато, бо подумають що якийсь не  адекватний. уже пройшло 6 хвилин чи то 10, і на задні двері йде той   старий дідусь і каже: -привіт, хлопчику. я побачив, що ти хотів сісти на переднє місце, прсто я трохи глухий та сліпий, а спереду я побачу зупинку і почую відповідь водія,-промовив дідусь. -так ви насправді не хотіли мене скинути з міівши я запитав у нього. -шо, дідусь хриплим голосом. -я запитав, чи ви справді не хотіли мене скинути   з мого   мі підійшовши, я   запитав у дядечка. -ні, вибач я не хотів, я також люблю сидіти на цьому місці.і вибач за мою глухомань,-посміхнувшись відповів дідусь. -, значить ми подібні. -та, хлопчику. доречі,як тебе звати і де ти живеш? -мене звати ігор, для друзів і для вас я ігорка. живу на вулиці науковій 5. -, так ми сусіди, я живу там же. дивно що ми не побачились? -я переїхав декілька місяців тому. -ой пора кінчати розмову, моя зупинка.зупині дідок. я вийшов із автобуса і радісно пішов додому робити доклад на тему "толерантність". і на наступний день я отримав 12 і знову ми зустрілися з дідусем. "ось так, люди,навіть якщо вам хтось дуже не сподобався,не спішіть робити доведення що людина погана, адже за угрюмою маскою ховається добре і чуйне обличчя"-такі були останні рядки у моєму докладі