Варяг Музыка: А.С. Турищев Слова: Рудольф Грейнц, пер. Е.Студенская Наверх вы, товарищи, все по местам Последний парад наступает. Врагу не сдается наш гордый "Варяг", Пощады никто не желает. Все вымпелы вьются и цепи гремят, Наверх якоря поднимая. Готовятся к бою орудия в ряд, На солнце зловеще сверкая. Из пристани верной мы в битву идем, Hавстречу грозящей нам смерти. За Родину в море открытом умрем, Где ждут желтолицые черти! Свистит и гремит и грохочет кругом, Гром пушек, шипенье снарядов. И стал наш прекрасный и гордый "Варяг" Подобен кромешному аду. В предсмертных мученьях трепещут тела. Гром пушек и шум и стенанья. И судно охвачено морем огня, Настали минуты прощанья. Прощайте, товарищи, с Богом - ура! Кипящее море под нами. Не думали, братцы, мы с вами вчера, Что нынче умрем под волнами. Не скажет ни камень ни крест где легли Во славу мы русского флага, Лишь волны морские одни Геройскую гибель Варяга. 1907 ответьте на во Что Вы знаете о судьбе крейсера «Варяг» и его тезок в российском и советском ВМФ?

У 1848-1849 рр. у Парижі, Відні, Берліні, Римі та інших європейських столицях відбулися революційні виступи. Школи раніше Європа не знала такого загального загострення соціальної боротьби, розмаху народних виступів і бурхливого піднесення національно-визвольних рухів. Боротьба буржуазії, робітників, селянства, ремісників і дрібних торгівців проти феодально-абсолютистських утисків переплелася з національно-визвольною боротьбою народів Австрії та Італії, із загальнонаціональними рухами за територіальне об'єднання Німеччини й Італії. Хоч у країнах напруження боротьби, шляхи і долі повсталих народів не були однаковими, безсумнівним стало те, що революційні події набули загальноєвропейського масштабу.

Реставрація монархічних режимів на принципах легітимності, утверджених Віденським конгресом, придушення революційних виступів 20-30-х років сприяли посиленню соціального і національного гноблення народів Європи. Водночас економічний розвиток європейських країн визначався промисловим переворотом, утвердженням машинного виробництва, збільшенням чисельності робітників і підвищенням ролі буржуазії в суспільстві. Робітники, селяни, ремісники, дрібні торговці вимагали від урядів вирішення соціальних питань, насамперед законодавчого закріплення відносин між власниками і найманими робітниками. Буржуазія була незадоволена феодально-абсолютистським гнітом, відсутністю демократичних свобод і представницьких органів влади. Багато народів Європи не мали власних національних держав і виступали за національне визволення.

Отже, встановлений Віденським конгресом реакційний порядок в європейських країнах зумовив незадоволення широких верств суспільства і сприяв посиленню революційних настроїв. Початок революцій прискорили неврожайні роки, внаслідок чого зменшилося виробництво сільськогосподарської продукції, подорожчало продовольство на споживчому ринку і знизився життєвий рівень народу. Загострила ситуацію також економічна криза 1847 р., яка охопила більшість європейських країн.