Прочитайте речення, визначте, які з них односкладні, а які — двоскладні. Обґрунтуйте свою думку.
Тихо й нудно, і спека пекельна… і десь далеко, за темною смугою лісу, обізвався грім. щось наступало грізне. потемніло, завітрило, заарутила курява. гримнуло ближче, немов звалив хтось на поміст деревину, загуркотіло й покотилось у небі.

а з-під па тарахкотні тихо сіявся на прив’яле листя, на присмажені трави й хліба, як з-під каміння у млині борошно на кіш, дрібний, як роса, холодний дош.

тихо шуміла трава під бризками, захлинаючись, ковтала воду суха земля, пирскало й плюскотіло віття на дереві. вип’яли лани проти хмар широкі грудн й заніміли: сипте, хмари, давайте, до живого промочіть моє жагуче серце… хмара сіяла й сіяла — щедро, не жаліючи. (с. васильченко).

Объяснение за манети

Вперше я її побачила коли була ще зовсім маленька. вона йшла, немов летіла. її професія загадкова й впливає на вибір кожного. вона військовий журналіст. грім гармат, безперервні постріли та нескінченні рани військових не лякають її, а навпаки порушують до дій. вона звикла говорити тільки правду, доносити її до кожного серця, захищати воля й свободу своєї країни. події в нашій рідній країні змусили її стати волонтером, навчили її іншим та боротися за життя багатьох військових. з часом і вона також взяла до своїх рук зброю, навчилася важкою артилелією, стріляти з літака. мабудь, вона знайома кожного, відчайдушна й загадкова надія савченко. так, скажите ви, адже вона помилилася. кожен же має право на помилку, кожен може щробути неправильний вибір і задихатися від його последствий, благаючи про . але вона в певній мірі і досі не здалася, вона ще намагається тримати штурвал свого життя в своїх руках. вона є приклад для наслідування кожного. надія й справді щира партіотка рідної землі!