Треба скласти твір на одну з тем
1)роль читання у житті людини ( за твором сучасного зарубіжного письменника)
2) роздуми про майбутнє людини і людства у творі Айзека Азімова "Фах"​

ответ:Кожна людина тим чи іншим чином впливає на світ і суспільство, що в ньому живе. Світ, в свою чергу, відповідає людям тим самим. Яскравим прикладом такої взаємної гармонії є література, яка відіграе безперечно важливу роль у нашому житті. Ще у давнину, коли люди тільки вчилися розмовляти, постала проблема-як донести свої думки до інших людей через р і час. Спочатку виникла усна народна творчість, а потім на її фундаменті люди звели величний храм літератури. Кожен письменник поклав у його стіни свою неповторну цеглинку і навіть зараз цей храм ні i на хвилину не пустує і не втрачає своеї могутності. Він росте з кожним днем, з кожним новим твором. I велич ціеї споруди полягає у тому, що кожен, від малого до велика, ким би він не був і де б не знаходився, може ввійти туди і навіть покласти свою цеглинку.

Знайомлячись з літературою рідного краю та з творами письменників зарубіжних країн, ми вивчаємо власну історію, поринаємо у вир тогочасних подій і черпаємо звідтіля дорогоцінну мудрість наших пращурів. На сторінках книг ми знаходимо думки великих людей, що здатні докорінно змінити наше життя. Таким чином ми вчимося бачити світ з іних сторін і віднаходити у всьому щось нове, таке незвичне і таке близьке до нашого серця. Також не можна забувати про насолодження, яке отримує людина під час читання книжок. Ми вчимося на помилках героїв, співпереживаемо їм і щиро радіємо їх успіхам. Людина, яка прочитала багато книжок і використовує набуті знання, дуже поважається в суспільстві й стае найбажанішим і найкращим другом. Вона завжди мае потрібні знання, щоб знайти вихід із будь-якої складної ситуації і неодмінно прийде вам на до якшщо ви втратите свої життеві opiентири і до знайти для вас літературні "ліки". Отже, література- це невідємна складова у житті та розвитку суспільства. Вона є найбільшою скарбницею мудрості, що відкрита для кожного. Тому не шукайте важких шляхів, а візьміть собі до рук книжку!

Объяснение:Сорри что так много

Толстой раскрывает в рассказе «после » одну из безотрадных сторон жизни николаевской россии — положение царского солдата: двадцатипятилетний срок службы, бессмысленная муштра, полное бесправие солдат, проведение сквозь строй в качестве наказания. однако основная проблема в рассказе связана с вопросами нравственными: что формирует человека — общественные условия или случай. единичное происшествие стремительно меняет отдельную жизнь («вся жизнь переменилась от одной ночи, или скорее утра», — рассказывает герой). в центре изображения в рассказе мысль о человеке, который способен разом отбросить сословные предрассудки.