1.Производят органические вещества из неорганических
1) консументы 2) редуценты 3) продуценты 4) симбионты
2 Консументы – это
1) потребители готовых органических веществ
2) производители органических веществ
3) разрушители органических веществ
4) паразиты животных
3.К консументам относится
1) жираф 2) хлорелла 3) клубеньковая бактерия 4) дуб
4 Редуценты – это
1) потребители готовых органических веществ
2) производители органических веществ
3) разрушители органических веществ
4) паразиты растений
5 Пищевая цепь не может содержать больше 5-6 звеньев, потому что при
переходе на каждое следующее звено теряется
1) 10% энергии 2) 30% энергии
3) 50% энергии 4) 90% энергии
6 Правильно составленная пищевая цепь
1) капуста → синица → ястреб→ гусеница капустной белянки
2) ястреб → синица → гусеница капустной белянки → капуста
3) капуста → гусеница капустной белянки → синица →
4) ястреб→ гусеница капустной белянки → синица → капуста
7 Бактерии и грибы относятся к
1) консументы 2) редуценты 3) продуценты 4) симбионтам
8.На каком трофическом уровне находятся растения?
1) на первом 2) на втором 3) на третьем 4) на четвертом
9.Какой объект отсутствует в цепи питании: листовой опад
лисица?
1) дождевой червь 2) лягушка 3) синица 4) божья коровка
10.Относится к природной экосистеме
1) пшеничное поле 2) плодовый сад 3) парк 4) степь

Розмноження та індивідуальний розвиток організмів індивідуальний розвиток організму, вся сукупність його перетворень від зародження (запліднення яйцеклітини або поділу материнської клітини) до кінця життя називається онтогенезом. відповідно до сучасних уявлень, у клітині, з якої починається онтогенез організму, закладена певна програма його розвитку (спадкова інформація). у всіх клітинних організмів функцію носія спадкової інформації виконує днк, у доклітинних (вірусів) — днк або рнк. генетичний матеріал і вплив навколишнього середовища визначають розвиток особини. в одноклітинних організмів онтогенезом вважається клітинний цикл — період життя клітини від моменту її утворення до моменту завершення акту поділу. в онтогенезі багатоклітинних організмів виділяють такі основні періоди (етапи): 1) передзародковий — включає розвиток статевих клітин і запліднення; 2) зародковий (ембріональний) — розвиток до виходу організму із зародкових оболонок; 3) постембріональний — досягнення статевої зрілості, дорослий стан, старіння і смерть. особливістю онтогенезу більшості рослин і деяких тварин є чергування статевого та нестатевого поколінь. розмноження організмів розмноження — процес відтворення собі подібних, що забезпечує безперервність і спадковість життя. існує два основні типи розмноження: статеве і нестатеве. нестатеве розмноження відбувається без участі статевих клітин. при нестатевому розмноженні всі нащадки однієї особини генетично ідентичні один одному і батьківському організму. існує декілька видів нестатевого розмноження. поділ. мітотичним поділом клітини розмножуються одноклітинні тварини та рослини. у цьому випадку з однієї материнської клітини утворюються дві дочірні — два нові організми, ідентичні в генетичному відношенні. для підвищення генетичної мінливості у більшості одноклітинних нестатеве розмноження чергується із статевим. вегетативне розмноження. брунькування здійснюється шляхом утворення на материнському організмі багатоклітинного виросту, з якого розвивається нова особина (рослини, гриби, деякі тварини). фрагментація — відокремлення ділянки тіла з подальшим відновленням бракуючих частин (тварини). вегетативне розмноження у рослин може здійснюватись за спеціалізованих утворень — цибулин, кореневищ, бульб. розмноження за спор. спори утворюються в спеціальних органах — спорангіях (спорові рослини, гриби). при статевому розмноженні потомство з’являється в результаті злиття генетичного матеріалу гаплоїдних ядер. зазвичай ці ядра містяться в спеціалізованих статевих клітинах — гаметах. гамети гаплоїдні, тобто містять один набір хромосом, одержаний від початкової диплоїдної клітини в результаті мейозу. при заплідненні гамети зливаються, утворюючи диплоїдну зиготу, з якої в процесі розвитку формується зрілий організм. перевага статевого розмноження перед нестатевим полягає в тому, що при такому типі розмноження утворюються особини з новими комбінаціями генетичного матеріалу. різноманітність цих комбінацій дозволяє виду найкращим чином пристосовуватися до мінливих умов середовища. багато нижчих тварин (плоскі та кільчасті черви, деякі молюски та ракоподібні) є гермафродитами — в однієї особини є одночасно яєчники і сім’яники. деякі гермафродити здатні до самозапліднення, але в переважній більшості випадків відбувається перехресне запліднення. партеногенез — особлива форма статевого розмноження, за якої розвиток організму походить з незаплідненої яйцеклітини. у деяких одноклітинних організмів (інфузорії) існує особлива форма статевого розмноження — кон’югація. її суть полягає в тому, що дві клітини обмінюються генетичною інформацією через спеціально утворені цитоплазматичні містки.