Автор твору фантазія ре мінор
А В.А. Моцарт
Б І.С. Бах
В Л.В. Бетховен

А

Объяснение:

В.А. Моцарт

Востанній чверті минулого століття на культурному обрії україни замайоріла досі побачена «зірка» — фольк-опера «цвіт папороті» євгена станковича. саме цей твір започаткував нову добу в музично-театральному мистецтві. адже до того часу в україні не існувало такого музичного жанру, який ґрунтувався би виключно на українському фольклорі: історичних нарисах, народних звичаях, прикметах, фантазіях тощо. митець по-новаторськи поєднав у своєму творі звучания оркестру із самобутнім співом народного хору, традиційний фольклор — із сучасними засобами виразності, зокрема авангардними. «цвіт папороті» особливий ще й тим, що композитор увів до складу симфонічного оркестру народні інструменти. в основі фольк-опери — літературні твори миколи гоголя, національний фольклор, героїчний епос, народні обряди та пісні, легенди. лібрето написав а. стельмашенко, а декорації до фольк-опери створив український художник є. лисик. з політичних причин у 1979 р. прем’єра не відбулася, а декорації було знищено. 7klas.files/image043.jpg г. семирадський. ніч напередодні івана купала у фольк-оперi «цвіт папороті» немає наскрізного сюжету, звичного для жанру опери монологів, арій, дуетів. твір складається з трьох дій: у першій змальовуються картини із життя запорозької січі; у другій розкриваються особливості народного побуту — сцени на свято купала; зміст третьої — прославляння подвигів, здійснення народними героями заради батьківщини. музичний калейдоскоп у другій дії фольк-опери «цвіт папороті» відображене народне життя з усіх його проявах: світлих і радісних, суворих і трагічних. поряд із реальними святковими на івана купала зображено й фантастичні образи, зокрема русалок. у сцені «русалчині купала» оркестрове звучання незвичайними способами поєднується з голосами хору — шепотом, зойками, зітханнями, — усе це створює таємничу атмосферу. на цьому тлі звучить соло русалки — пісня про загублену дівочу долю «ой, глибокий колодязю». але в печальний спів, наче вихор, уривається купальський шабаш відьом. виразна, пластична мелодія змінюється вигуками, завиваннями. кульмінацією шабашу стає фантастична «фуга нечисті». у ній майже відсутні мелодії, оскільки головна тема фуги — скоромовка, що промовляється з «жорстокістю» (авторська вказівка). коли опівночі зацвітає папороть, шабаш раптово обривається, і все навкруги завмирає. звучить акапельний спів хору, якому акомпанує лише записана на плівку «музика лісу» — шум листя, пташине щебетання тощо.