- Поміркуй! Чому ліси потрібно охороняти? Міркування запиши_.

Відповідь: Я вважаю що ліси треба охороняти тому , що це легені всієї нашої планети. Якщо всі ліси позпилювати , то планета загине тому,що там не буде кисню . Без дерев ми всі повмираємо тому,що у нас закінчиться кисень . Також ліси дуже гарні , я вважаю що всім людям подобається сидіти між дерев і любуватися ними.

Пояснення:якщо щось неправильно то вибачайте я старався написати як можна швидше

В усі часи дари лісу забезпечували людей продуктами харчування, теп­лом, будівельними матеріа­ла­ми, сировиною для промисло­вості. Завдяки лісам, насад­женим на схилах, захищається грунт від ерозії, вуглекислий газ споживається саме лісом і дає людству кисень для життя.

А яке велике значення має ліс для здоров’я людей! Вчені дійшли висновку, що перебу­ван­ня людини в лісі надзвичай­но корисне, сприяє покращенню її загального стану. І це не дивно. Адже в лісі повітря містить бак­терії в 300 разів менше, ніж у місті. Особливо корисне для лю­д­ини перебування в сосно­вому лісі, оскільки хвоя виділяє ароматичні речовини, які здатні виліковувати важкі хвороби.

Отже, основним нашим зав­данням є охорона, збереження та примноження зелених лісо­насаджень. Біль­шість загорянь виникає через нео­бережну поведінку людей з вог­нем, порушення правил по­же­ж­ної безпеки при роботі та під час від­починку в лісі.

Лише профі­лактичні та попереджу­валь­ні заходи не можуть забез­пе­чити надійну охо­рону лісів від пожеж. Тільки обережність кожного громадя­нина при поводженні з вогнем та легкозаймистими речовина­ми в лісі може знизити до міні­муму можливість виникнення лі­сових пожеж та знищення лі­сових масивів.

Ми, лісоводи усіх гро­мадян бути дуже обереж­ними в поводженні з вогнем при роботі і відпочинку в лісі.

Объяснение:

Раско́л Ру́сской це́ркви — церковный раскол в Русской православной церкви, начавшийся в 1650-х годах в Москве. Связан с реформой патриарха Никона, направленной на внесение изменений в богослужебные книги московской печати и некоторые обряды в целях их унификации с современными греческими.

Алексей Кившенко, 1880

Реформа осуществлялась при участии и поддержке царя Алексея Михайловича и некоторых других православных патриархов, была одобрена и подтверждена постановлениями ряда соборов, проходивших в Москве в 1650—1680-х годах. Противники реформы, с 1788 года официально называемые старообрядцами, были объявлены еретиками и преданы анафеме на Московском соборе 1656 года (только держащиеся двуперстного крестного знамения) и на Большом Московском соборе 1666—1667 годов. В результате появились старообрядческие группы, впоследствии разделившиеся на многочисленные согласия.

скажешь потом оценку