сторiя написання вiрша «Вчителька»

ответ: Аналіз (паспорт) вірша "Вчителька" Андрій Малишко: теплотою і ніжністю оповитий образ учительки в поезії А. С. Малишка "Вчителька".

Тема: звертання до вчительки зі словами вдячності за ту сумлінну і відповідальну працю, якій вона присвятила все своє життя – виховання молоді.

Ідея: уславлення учителя – людини, яка допомагає молодому поколінню пізнавати світ та реалізувати себе як особистість.

Головна думка: треба любити й поважати своїх учителів, старших; любити свій край, його працьовитих і мужніх людей.

Жанр: пісня

Зміст вірша: зворушливою піснею «Вчителько моя» А. Малишко низько вклонився всім учителям за їхню нелегку працю. Й досі звучить вона під час шкільних свят. Існує легенда, що вірш написаний за реальними подіями. Нібито повернувшись після війни в рідну школу, А. Малишко не впізнав улюбленої вчительки: ця ще не стара жінка виявилась сивою. Поет дізнався, що на фронті загинув її чоловік, а два сини-близнюки підірвали себе гранатою, щоб не здатись живими в руки ворогів. Від таких страшних життєвих трагедій вчителька не втратила природної доброти, педагогічного хисту, перелила свою любов на чужих діток. Автор схиляється перед героїнею, називає її єдиною порадницею, зорею, дякує за невтомну працю.

Художні засоби: Епітети та їх значення в вірші: «зоре світова» - учитель - це і світло, і світ; «постать несхила» - незламність, сила характеру; «чорна злива» - жах війни; «непожата нива» - лихо, голод; «молода весна» - юність; «колосисте поле» - щедрість і повнота життя; «Вкраїна мила» - найдорожча Україна; Порівняння: "посивіла ти, як в тяжкий мороз непожата нива"; Питальні та окличні речення, звертання: "Де тебе питать?, Раднице моя на Вкраїні милій!, Вчителько моя"; Зменшено-пестливі слова: зошитки, сонечко; Повтори: летять-летять; Слова в переносному значенні: і роботи час проганяє втому; узяли фронти, впала чорна злива та ін.

Кількість строф: п’ять

Вид строфи: п’ятивірш

Римування: перехресне

Образ вчительки: все життя вона віддала школі, учням. Новий рік починався для неї у вересні, коли, після літньої перерви, знову малиново дзвенів шкільний дзвоник, скликаючи дітей до школи. А над шкільним подвір'ям високо в небі пролітали журавлі, своїм курликанням нагадуючи, що знову почалася осінь — час дітям до школи.

Объяснение:

Жанр – пісня з елегійними мотивами

Тема: звертання до вчительки зі словами вдячності за ту сумлінну і відповідальну працю, якій вона присвятила все своє життя – виховання молоді.

Ідея: возвеличення невичерпної доброти, уваги героїні, її мужності, сили волі в подоланні життєвих перешкод

Основна думка: учитель – людина, завдяки якій майбутнє покоління могло сприймати світ, реалізувати себе як особистість.

Римування – перехресне

Вірш став піснею, та ще й народною, бо він мелодійний, із задушевними словами, які знаходять відгук у серці кожної людини.

Головна думка вірша – треба любити й поважати своїх учителів, старших; любити свій край, його працьовитих і мужніх людей. З

Епітепи у вірші Малишка “Вчителька”: Зоре світова — учитель, найвища посада на землі. Як зоря, він несе світло знань, добра і миру; слово «світова» асоціюється водночас зі світлом і світом; постаті несхилій — цей епітет підкреслює незламність, силу характеру вчительки, яка знайшла в собі мужність після пережитого горя знову прийти до дітей, вчити їх добра, наставляти на розум; чорна злива — епітет «чорний» у складі метафоричного вислову (слова, вжиті у переносному значенні) нагадує про жах війни; партизанська ніч — згадка про мужніх захисників вітчизни, які ціною неймовірних зусиль, а то й самого життя наближали в тилу у ворога перемогу над фашистськими загарбниками; може, й героїня вірша, наражаючись на смертельну небезпеку, допомагала партизанам; непожата нива — асоціюється з горем, лихом, що спіткало господарів цього поля і завадило зібрати найцінніше — хліб; в молодій весні, в колосистім полі — ці епітети створюють образ юності, адже школу закінчують звичайно навесні; колосисте поле символізує щедрість і повноту життя, його розквіт.

Епітети, до яких вдається поет, служать для створення містких, яскравих і разом із тим зворушливих, задушевних поетичних образів — щирої й мужньої вчительки-наставниці, юних випускників — надії та майбутнього країни, образи рідного краю; нагадують епітети й про тяжке воєнне лихоліття.

метафора: сонечко встає, і роботи час проганяє втому, двох синів узяли фронти, впала чорна злива, щебече юнь Порівняння – посивіла ти, як в тяжкий мороз непожата нива; Риторичний оклик – Раднице моя на Вкраїні милій!

Звертання – Вчителько моя, море світова Риторичне запитання – “Де тебе питать, Де тебе зустріти?” зменшено-пестливі слова – зошитки, сонечко; повтори – і  дзвенить дзвінок, летять-летять; слова в переносному значенні – і роботи час проганяє втому; узяли фронти, впала чорна злива та ін.

Як бачимо, у А. Малишка немає випадкових художніх засобів, кожне слово виважене, значуще, викликає багато асоціацій. Це свідчить про великий поетичний дар митця.

Объяснение: