Прызначеня парасолька в названых регионах Євразий

ответ:Пригадайте

Чим сезонно-вологі типи клімату відрізняються від вологих?

Сезонно-вологі тини клімату. Вони формуються на південних око­лицях Європи й Азії, а також на сході материка (мал. 178). Головною особливістю сезонно-вологих типів клімату є різка зміна зволоження впродовж року.

Субтропічний пояс. У південній частині субтропічного поясу Європи сформувався субтропічний середземноморський клімат (мал. 179). Він характеризується максимальними для цієї частини світу температурами впродовж усього року. Зима волога з температурою +8… 10 °С, а влітку сухо і панує тропічна спека. Однак головна особ­ливість цього типу клімату полягає у зміні сухого спекотного літа воло­гою теплою зимою. За рік тут випадає у середньому 400-600 мм опадів.

До сезонно-вологих типів клімату відносять також мусонний клімат субтропічного поясу, що сформувався в умовах мусонної циркуляції атмосфери. Він характеризується значними відмінами у зволоженні за сезонами. Взимку, коли сухе континентальне повітря переміщується з центральних регіонів Євразії до океану, протягом трьох-чотирьох місяців може не випасти ні краплини дощу. Влітку вітри змінюються і потужні вологі повітряні потоки переміщуються з океану на суходіл, спричинюючи рясні дощі на узбережжі.

Географія культури

Міфічний образ мусону. Не в змозі дати наукове пояснення небезпечним мусонам, у давнину створювали казкові образи цього природного явища. У міфах Давньої Індії мусон уявляється як боже­ство вітру, яке впізнають за свистом. Це божество мчить на запря­женій кіньми колісниці, а за ним прямують спустошливі вихори.

Субекваторіальний пояс. Завдяки впливу мусонів південь Азії - єдине місце на Землі, де межують два перехідні кліматичні пояси - субтропічний і субекваторіальний. Тропічного поясу тут немає. Субекваторіальний пояс перетинає півострів Індостан і частково пів­острів Індокитай. Тип клімату мусонний. Пасати Південної півкулі, проходячи над океаном, насичуються вологою. Завдяки цьому потоку екваторіального повітря влітку на території регіону випадає близько 90 % річної суми опадів. Тільки за один літній місяць їхня кількість перевищує 1000 мм. Через підвищену хмарність і втрату тепла на випаровування влітку температура повітря дещо знижується.

Объяснение:Ну так

находится в центре ярославской области, к северо-западу от ярославля, к западу от тутаева, к югу от рыбинска, востоку от мышкина и северо-востоку от углича. болото находится в восточной части большесельского района. площадь болота 5078 гектаров. на болоте с 1930-х годов велись интенсивные торфоразработки, в настоящее время запасы торфа практически выработаны. в болоте находятся истоки двух правых притоков волги: черёмухи и печегды.болото находится в евтрофной стадии развития. в псевдонаучных сочинениях название болота часто пишут как варягово, связывая его с варягами.

с северной стороны болото ограничивается верхним течением реки черёмуха, которая имеет исток в северо-восточной части болота и здесь течёт в западном направлении, позднее поворачивая на север и впадая в волгу в городе рыбинске. в восточной части болота в настоящее время непосредственно из системы осушительных канав начинается река печегда, текущая на восток и в волгу (горьковское водохранилище) выше ярославля. с запада и юга болото ограничивается водораздельной возвышенностью, за которой находится бассейн реки юхоть, текущей на запад и северо-запад и в волгу (рыбинское водохранилище) напротив города мышкин. болото протянулось с севера на юг примерно на 10 км и с востока на запад на 6-7 км. координаты центра 57°43′47″ с. ш. 39°14′00″ в. д.hgяo. высота над уровнем моря 129—132 м.

болото расположено на территории размытой моренной равнины с волнистым рельефом. в отдалённом прошлом на месте болота было озеро ледникового происхождения. профессор федченко предполагал, что озеро было 4 тыс. лет до н. э. болото привлекало внимание археологов, так как по берегам озера могли обитать люди. однако обнаружить удалось только случайные находки.[5]

в 1931-х годах при проведении работ на болоте в слое торфа находили лодки-долбленки длиной 5-6 м и шириной около 1 м. сотрудник ярославского краеведческого музея кузнецов описал их, но сохранить находку не удалось.предполагаемые памятники были разрушены. археологическая экспедиция 1935 года осматривала окрестности болота, произведён пробный раскоп на берегу ручья промой в окрестностях села андреевское, который не дал результатов. также безрезультатен был осмотр «чёрной горы» на болоте, на южном берегу печегды к северу от деревни родышково. в результате имелся один случайно обнаруженный каменный наконечник дротика листовидной формы.